2 Петра 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
1Од Симона Петра, слуге и апостола Исуса Христа, онима што су примили с нама једну часну веру у правди Бога нашег и спаса Исуса Христа:
2благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
2Благодат и мир да вам се умножи познавањем Бога и Христа Исуса Господа нашег.
3Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
3Будући да су нам све божанствене силе Његове, које требају к животу и побожности, дароване познањем Оног који нас позва славом и добродетељи,
4чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотїння, що в сьвітї,
4кроз које се нама дароваше часна и превелика обећања, да њих ради имате део у Божјој природи, ако утечете од телесних жеља овог света.
5то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,
5И на само ово окрените све старање своје да покажете у вери својој добродетељ, а у добродетељи разум,
6а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,
6а у разуму уздржање, а у уздржању трпљење, а у трпљењу побожност,
7а в побожностї братню любов, а в братній любові любов (для всїх).
7а у побожности братољубље, а у братољубљу љубав.
8Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
8Јер кад је ово у вама, и множи се, неће вас оставити лене нити без плода у познању Господа нашег Исуса Христа.
9У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.
9А ко нема овог слеп је, и пипа заборавивши очишћење од старих својих греха.
10Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, нїколи не спотикнетесь.
10Зато, браћо, постарајте се још већма да своју службу и избор утврдите; јер чинећи ово нећете погрешити никад;
11Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічнє царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.
11јер вам се тако обилно допусти улазак у вечно царство Господа нашег и спаса Исуса Христа.
12Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.
12Зато се нећу оленити опомињати вам једнако ово, ако и знате и утврђени сте у овој истини;
13Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;
13јер мислим да је право докле сам год у овом телу да вас будим опомињањем,
14знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
14знајући да ћу скоро тело своје одбацити као што ми каза и Господ наш Исус Христос.
15Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.
15А трудићу се свакако да се и по растанку мом можете опомињати овог.
16Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.
16Јер вам не показасмо силу и долазак Господа нашег Исуса Христа по приповеткама мудро измишљеним, него смо сами видели славу Његову.
17Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: „Се Син мій любий, що я вподобав Його.‟
17Јер он прими од Бога Оца част и славу кад дође к Њему такав глас: Ово је Син мој љубазни, који је по мојој вољи.
18І сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.
18И овај глас ми чусмо где сиђе с неба кад бејасмо с Њим на светој гори.
19Ще ж маємо певнїще слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місцї, аж день засияє, і денниця зійде в серцях ваших;
19И имамо најпоузданију пророчку реч, и добро чините што пазите на њу, као на видело које светли у тамном месту, докле дан не осване и даница се не роди у срцима вашим.
20се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.
20И ово знајте најпре да ниједно пророштво књижевно не бива по свом казивању;
21Бо нїколи із волї чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
21јер никад пророштво не би од човечије воље, него научени од Светог Духа говорише свети Божији људи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.