Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Better a dry morsel in quietness than a house full of feasting with strife.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2A wise servant will rule over a disgraceful son and share his inheritance as one of the brothers.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3A crucible for silver and a furnace for gold, but the LORD is the tester of hearts.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4A wicked man listens to evil lips; a liar gives ear to a destructive tongue.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5He who mocks the poor insults their Maker; whoever gloats over calamity will not go unpunished.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Grandchildren are the crown of the aged, and the glory of a son is his father.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Eloquent words are unfit for a fool; how much worse are lying lips to a ruler!
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8A bribe is a charm to its giver; wherever he turns, he succeeds.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9Whoever conceals an offense promotes love, but he who brings it up separates friends.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10A rebuke cuts into a man of discernment deeper than a hundred lashes cut into a fool.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11An evil man seeks only rebellion; a cruel messenger will be sent against him.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12It is better to meet a bear robbed of her cubs than a fool in his folly.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13If anyone returns evil for good, evil will never leave his house.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14To start a quarrel is to release a flood; so abandon the dispute before it breaks out.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15Acquitting the guilty and condemning the righteous— both are detestable to the LORD.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16Why should the fool have money in his hand with no intention of buying wisdom?
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17A friend loves at all times, and a brother is born for adversity.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18A man lacking judgment strikes hands in pledge and puts up security for his neighbor.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19He who loves transgression loves strife; he who builds his gate high invites destruction.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20The one with a perverse heart finds no good, and he whose tongue is deceitful falls into trouble.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21A man fathers a fool to his own grief; the father of a fool has no joy.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22A joyful heart is good medicine, but a broken spirit dries up the bones.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23A wicked man takes a covert bribe to subvert the course of justice.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24Wisdom is the focus of the discerning, but the eyes of a fool wander to the ends of the earth.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25A foolish son brings grief to his father and bitterness to her who bore him.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26It is surely not good to punish the innocent or to flog a noble for his honesty.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27A man of knowledge restrains his words, and a man of understanding maintains a calm spirit.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28Even a fool is considered wise if he keeps silent, and discerning when he holds his tongue.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.