Приповісток 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
1These are the words of King Lemuel—the burden that his mother taught him:
2Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?
2What shall I say, O my son? What, O son of my womb? What, O son of my vows?
3Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
3Do not spend your strength on women or your vigor on those who ruin kings.
4Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
4It is not for kings, O Lemuel, it is not for kings to drink wine, or for rulers to crave strong drink,
5Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
5lest they drink and forget what is decreed, depriving all the oppressed of justice.
6Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
6Give strong drink to one who is perishing, and wine to the bitter in soul.
7Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
7Let him drink and forget his poverty, and remember his misery no more.
8Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
8Open your mouth for those with no voice, for the cause of all the dispossessed.
9Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
9Open your mouth, judge righteously, and defend the cause of the poor and needy.
10Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
10A wife of noble character, who can find? She is far more precious than rubies.
11Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
11The heart of her husband trusts in her, and he lacks nothing of value.
12Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
12She brings him good and not harm all the days of her life.
13Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
13She selects wool and flax and works with eager hands.
14Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
14She is like the merchant ships, bringing her food from afar.
15Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
15She rises while it is still night to provide food for her household and portions for her maidservants.
16Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
16She appraises a field and buys it; from her earnings she plants a vineyard.
17Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
17She girds herself with strength and shows that her arms are strong.
18Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
18She sees that her gain is good, and her lamp is not extinguished at night.
19Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
19She stretches out her hands to the distaff and grasps the spindle with her fingers.
20Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
20She opens her arms to the poor and reaches out her hands to the needy.
21Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
21When it snows, she has no fear for her household, for they are all clothed in scarlet.
22Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
22She makes coverings for her bed; her clothing is fine linen and purple.
23Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
23Her husband is known at the city gate, where he sits among the elders of the land.
24Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
24She makes linen garments and sells them; she delivers sashes to the merchants.
25Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
25Strength and honor are her clothing, and she can laugh at the days to come.
26Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
26She opens her mouth with wisdom, and faithful instruction is on her tongue.
27Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
27She watches over the affairs of her household and does not eat the bread of idleness.
28Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
28Her children rise up and call her blessed; her husband praises her as well:
29Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
29“Many daughters have done noble things, but you surpass them all!”
30Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
30Charm is deceptive and beauty is fleeting, but a woman who fears the LORD is to be praised.
31Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
31Give her the fruit of her hands, and let her works praise her at the gates.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.