Приповісток 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
1Verba Lamuelis regis. Visio qua erudivit eum mater sua.
2Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?
2[Quid, dilecte mi? quid, dilecte uteri mei? quid, dilecte votorum meorum?
3Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
3Ne dederis mulieribus substantiam tuam, et divitias tuas ad delendos reges.
4Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
4Noli regibus, o Lamuel, noli regibus dare vinum, quia nullum secretum est ubi regnat ebrietas;
5Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
5et ne forte bibant, et obliviscantur judiciorum, et mutent causam filiorum pauperis.
6Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
6Date siceram mœrentibus, et vinum his qui amaro sunt animo.
7Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
7Bibant, et obliviscantur egestatis suæ, et doloris sui non recordentur amplius.
8Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
8Aperi os tuum muto, et causis omnium filiorum qui pertranseunt.
9Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
9Aperi os tuum, decerne quod justum est, et judica inopem et pauperem.]
10Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
10[Mulierem fortem quis inveniet? procul et de ultimis finibus pretium ejus.
11Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
11Confidit in ea cor viri sui, et spoliis non indigebit.
12Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
12Reddet ei bonum, et non malum, omnibus diebus vitæ suæ.
13Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
13Quæsivit lanam et linum, et operata est consilia manuum suarum.
14Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
14Facta est quasi navis institoris, de longe portans panem suum.
15Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
15Et de nocte surrexit, deditque prædam domesticis suis, et cibaria ancillis suis.
16Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
16Consideravit agrum, et emit eum; de fructu manuum suarum plantavit vineam.
17Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
17Accinxit fortitudine lumbos suos, et roboravit brachium suum.
18Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
18Gustavit, et vidit quia bona est negotiatio ejus; non extinguetur in nocte lucerna ejus.
19Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
19Manum suam misit ad fortia, et digiti ejus apprehenderunt fusum.
20Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
20Manum suam aperuit inopi, et palmas suas extendit ad pauperem.
21Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
21Non timebit domui suæ a frigoribus nivis; omnes enim domestici ejus vestiti sunt duplicibus.
22Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
22Stragulatam vestem fecit sibi; byssus et purpura indumentum ejus.
23Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
23Nobilis in portis vir ejus, quando sederit cum senatoribus terræ.
24Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
24Sindonem fecit, et vendidit, et cingulum tradidit Chananæo.
25Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
25Fortitudo et decor indumentum ejus, et ridebit in die novissimo.
26Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
26Os suum aperuit sapientiæ, et lex clementiæ in lingua ejus.
27Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
27Consideravit semitas domus suæ, et panem otiosa non comedit.
28Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
28Surrexerunt filii ejus, et beatissimam prædicaverunt; vir ejus, et laudavit eam.
29Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
29Multæ filiæ congregaverunt divitias; tu supergressa es universas.
30Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
30Fallax gratia, et vana est pulchritudo: mulier timens Dominum, ipsa laudabitur.
31Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
31Date ei de fructu manuum suarum, et laudent eam in portis opera ejus.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.