Приповісток 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1[Hominis est animam præparare, et Domini gubernare linguam.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
2Omnes viæ hominis patent oculis ejus; spirituum ponderator est Dominus.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
3Revela Domino opera tua, et dirigentur cogitationes tuæ.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
4Universa propter semetipsum operatus est Dominus; impium quoque ad diem malum.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5Abominatio Domini est omnis arrogans; etiamsi manus ad manum fuerit, non est innocens. Initium viæ bonæ facere justitiam; accepta est autem apud Deum magis quam immolare hostias.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
6Misericordia et veritate redimitur iniquitas, et in timore Domini declinatur a malo.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7Cum placuerint Domino viæ hominis, inimicos quoque ejus convertet ad pacem.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8Melius est parum cum justitia quam multi fructus cum iniquitate.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9Cor hominis disponit viam suam, sed Domini est dirigere gressus ejus.]
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10[Divinatio in labiis regis; in judicio non errabit os ejus.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11Pondus et statera judicia Domini sunt, et opera ejus omnes lapides sacculi.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12Abominabiles regi qui agunt impie, quoniam justitia firmatur solium.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13Voluntas regum labia justa; qui recta loquitur diligetur.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14Indignatio regis nuntii mortis, et vir sapiens placabit eam.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15In hilaritate vultus regis vita, et clementia ejus quasi imber serotinus.]
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16[Posside sapientiam, quia auro melior est, et acquire prudentiam, quia pretiosior est argento.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17Semita justorum declinat mala; custos animæ suæ servat viam suam.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18Contritionem præcedit superbia, et ante ruinam exaltatur spiritus.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19Melius est humiliari cum mitibus quam dividere spolia cum superbis.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20Eruditus in verbo reperiet bona, et qui sperat in Domino beatus est.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21Qui sapiens est corde appellabitur prudens, et qui dulcis eloquio majora percipiet.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22Fons vitæ eruditio possidentis; doctrina stultorum fatuitas.]
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23[Cor sapientis erudiet os ejus, et labiis ejus addet gratiam.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24Favus mellis composita verba; dulcedo animæ sanitas ossium.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25Est via quæ videtur homini recta, et novissima ejus ducunt ad mortem.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26Anima laborantis laborat sibi, quia compulit eum os suum.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27Vir impius fodit malum, et in labiis ejus ignis ardescit.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28Homo perversus suscitat lites, et verbosus separat principes.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29Vir iniquus lactat amicum suum, et ducit eum per viam non bonam.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30Qui attonitis oculis cogitat prava, mordens labia sua perficit malum.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31Corona dignitatis senectus, quæ in viis justitiæ reperietur.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32Melior est patiens viro forti, et qui dominatur animo suo expugnatore urbium.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33Sortes mittuntur in sinum, sed a Domino temperantur.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.