Приповісток 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
1[Viro qui corripientem dura cervice contemnit, repentinus ei superveniet interitus, et eum sanitas non sequetur.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
2In multiplicatione justorum lætabitur vulgus; cum impii sumpserint principatum, gemet populus.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
3Vir qui amat sapientiam lætificat patrem suum; qui autem nutrit scorta perdet substantiam.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
4Rex justus erigit terram; vir avarus destruet eam.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
5Homo qui blandis fictisque sermonibus loquitur amico suo rete expandit gressibus ejus.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
6Peccantem virum iniquum involvet laqueus, et justus laudabit atque gaudebit.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
7Novit justus causam pauperum; impius ignorat scientiam.
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
8Homines pestilentes dissipant civitatem; sapientes vero avertunt furorem.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
9Vir sapiens si cum stulto contenderit, sive irascatur, sive rideat, non inveniet requiem.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
10Viri sanguinum oderunt simplicem; justi autem quærunt animam ejus.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
11Totum spiritum suum profert stultus; sapiens differt, et reservat in posterum.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
12Princeps qui libenter audit verba mendacii, omnes ministros habet impios.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
13Pauper et creditor obviaverunt sibi: utriusque illuminator est Dominus.
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
14Rex qui judicat in veritate pauperes, thronus ejus in æternum firmabitur.]
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
15[Virga atque correptio tribuit sapientiam; puer autem qui dimittitur voluntati suæ confundit matrem suam.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
16In multiplicatione impiorum multiplicabuntur scelera, et justi ruinas eorum videbunt.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
17Erudi filium tuum, et refrigerabit te, et dabit delicias animæ tuæ.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
18Cum prophetia defecerit, dissipabitur populus; qui vero custodit legem beatus est.
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
19Servus verbis non potest erudiri, quia quod dicis intelligit, et respondere contemnit.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
20Vidisti hominem velocem ad loquendum? stultitia magis speranda est quam illius correptio.
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
21Qui delicate a pueritia nutrit servum suum postea sentiet eum contumacem.]
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
22[Vir iracundus provocat rixas, et qui ad indignandum facilis est erit ad peccandum proclivior.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
23Superbum sequitur humilitas, et humilem spiritu suscipiet gloria.
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
24Qui cum fure participat odit animam suam; adjurantem audit, et non indicat.
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
25Qui timet hominem cito corruet; qui sperat in Domino sublevabitur.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
26Multi requirunt faciem principis, et judicium a Domino egreditur singulorum.
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
27Abominantur justi virum impium, et abominantur impii eos qui in recta sunt via. Verbum custodiens filius extra perditionem erit.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.