Приповісток 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
1He, that being often reproved hardeneth his neck, shall suddenly be destroyed, and that without remedy.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
2When the righteous are in authority, the people rejoice: but when the wicked beareth rule, the people mourn.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
3Whoso loveth wisdom rejoiceth his father: but he that keepeth company with harlots spendeth his substance.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
4The king by judgment establisheth the land: but he that receiveth gifts overthroweth it.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
5A man that flattereth his neighbour spreadeth a net for his feet.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
6In the transgression of an evil man there is a snare: but the righteous doth sing and rejoice.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
7The righteous considereth the cause of the poor: but the wicked regardeth not to know it .
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
8Scornful men bring a city into a snare: but wise men turn away wrath.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
9If a wise man contendeth with a foolish man, whether he rage or laugh, there is no rest.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
10The bloodthirsty hate the upright: but the just seek his soul.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
11A fool uttereth all his mind: but a wise man keepeth it in till afterwards.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
12If a ruler hearken to lies, all his servants are wicked.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
13The poor and the deceitful man meet together: the LORD lighteneth both their eyes.
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
14The king that faithfully judgeth the poor, his throne shall be established for ever.
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
15The rod and reproof give wisdom: but a child left to himself bringeth his mother to shame.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
16When the wicked are multiplied, transgression increaseth: but the righteous shall see their fall.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
17Correct thy son, and he shall give thee rest; yea, he shall give delight unto thy soul.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
18Where there is no vision, the people perish: but he that keepeth the law, happy is he.
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
19A servant will not be corrected by words: for though he understand he will not answer.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
20Seest thou a man that is hasty in his words? there is more hope of a fool than of him.
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
21He that delicately bringeth up his servant from a child shall have him become his son at the length.
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
22An angry man stirreth up strife, and a furious man aboundeth in transgression.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
23A man’s pride shall bring him low: but honour shall uphold the humble in spirit.
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
24Whoso is partner with a thief hateth his own soul: he heareth cursing, and bewrayeth it not.
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
25The fear of man bringeth a snare: but whoso putteth his trust in the LORD shall be safe.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
26Many seek the ruler’s favour; but every man’s judgment cometh from the LORD .
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
27An unjust man is an abomination to the just: and he that is upright in the way is abomination to the wicked.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.