Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Better is the poor that walketh in his integrity, than he that is perverse in his lips, and is a fool.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Also, that the soul be without knowledge, it is not good; and he that hasteth with his feet sinneth.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3The foolishness of man perverteth his way: and his heart fretteth against the LORD .
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Wealth maketh many friends; but the poor is separated from his neighbour.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5A false witness shall not be unpunished, and he that speaketh lies shall not escape.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Many will intreat the favour of the prince: and every man is a friend to him that giveth gifts.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7All the brethren of the poor do hate him: how much more do his friends go far from him? he pursueth them with words, yet they are wanting to him .
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8He that getteth wisdom loveth his own soul: he that keepeth understanding shall find good.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9A false witness shall not be unpunished, and he that speaketh lies shall perish.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Delight is not seemly for a fool; much less for a servant to have rule over princes.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11The discretion of a man deferreth his anger; and it is his glory to pass over a transgression.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12The king’s wrath is as the roaring of a lion; but his favour is as dew upon the grass.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13A foolish son is the calamity of his father: and the contentions of a wife are a continual dropping.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14House and riches are the inheritance of fathers: and a prudent wife is from the LORD .
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Slothfulness casteth into a deep sleep; and an idle soul shall suffer hunger.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16He that keepeth the commandment keepeth his own soul; but he that despiseth his ways shall die.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17He that hath pity upon the poor lendeth unto the LORD ; and that which he hath given will he pay him again.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Chasten thy son while there is hope, and let not thy soul spare for his crying.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19A man of great wrath shall suffer punishment: for if thou deliver him , yet thou must do it again.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Hear counsel, and receive instruction, that thou mayest be wise in thy latter end.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21There are many devices in a man’s heart; nevertheless the counsel of the LORD , that shall stand.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22The desire of a man is his kindness: and a poor man is better than a liar.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23The fear of the LORD tendeth to life: and he that hath it shall abide satisfied; he shall not be visited with evil.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24A slothful man hideth his hand in his bosom, and will not so much as bring it to his mouth again.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Smite a scorner, and the simple will beware: and reprove one that hath understanding, and he will understand knowledge.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26He that wasteth his father, and chaseth away his mother, is a son that causeth shame, and bringeth reproach.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Cease, my son, to hear the instruction that causeth to err from the words of knowledge.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28An ungodly witness scorneth judgment: and the mouth of the wicked devoureth iniquity.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Judgments are prepared for scorners, and stripes for the back of fools.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.