Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Май мулт прецуеште сэракул каре умблэ ын неприхэниря луй декыт ун богат ку бузе стрикате ши небун.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Липса де штиинцэ есте о пагубэ пентру чинева ши чине аляргэ негьобеште ынаинте о нимереште рэу.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3Небуния омулуй ый сучеште каля ши апой кыртеште ымпотрива Домнулуй ку инима луй.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Богэция адуче ун маре нумэр де приетень, дар сэракул есте пэрэсит де приетенул луй.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5Марторул минчинос ну рэмыне непедепсит ши чел че спуне минчунь ну ва скэпа.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Омул дарник аре мулць лингушиторь ши тоць сунт приетень ку чел че дэ дарурь.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7Тоць фраций сэракулуй ыл урэск; ку кыт май мулт се депэртязэ приетений луй де ел! Ел се ындряптэ спре ей ку ворбе ругэтоаре, дар ей се фак невэзуць.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8Чине капэтэ ынцелепчуне ышь юбеште суфлетул; чине пэстрязэ причеперя гэсеште феричиря.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9Марторул минчинос ну рэмыне непедепсит ши чел че спуне минчунь ва пери.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Унуй небун ну-й шаде бине сэ трэяскэ ын десфэтэрь, ку атыт май пуцин унуй роб, сэ стэпыняскэ песте воевозь.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11Ынцелепчуня фаче пе ом рэбдэтор ши есте о чинсте пентру ел сэ уйте грешелиле.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12Мыния ымпэратулуй есте ка рэкнетул унуй леу ши бунэвоинца луй есте ка роуа пе ярбэ.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13Ун фиу небун есте о ненорочире пентру татэл сэу, ши о невастэ гылчевитоаре есте ка о стряшинэ де пе каре пикурэ ынтруна.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14Каса ши аверя ле моштеним де ла пэринць, дар о невастэ причепутэ есте ун дар де ла Домнул.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Леня те куфундэ ынтр-ун сомн адынк ши суфлетул молатик суферэ де фоаме.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16Чине пэзеште порунка ышь пэзеште суфлетул; чине ну вегязэ асупра кэий сале ва мури.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17Чине аре милэ де сэрак ымпрумутэ пе Домнул, ши Ел ый ва рэсплэти бинефачеря.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Педепсеште-ць фиул, кэч тот май есте нэдежде, дар ну дори сэ-л оморь!
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19Чел пе каре-л апукэ мыния требуе сэ-шь я педяпса; кэч, дакэ-л скоць дин еа, ва требуи сэ май фачь о датэ лукрул ачеста.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Аскултэ сфатуриле ши примеште ынвэцэтура, ка сэ фий ынцелепт пе виитор!
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21Омул фаче мулте планурь ын инима луй, дар хотэрыря Домнулуй, ачея се ымплинеште.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22Чея че фаче фармекул унуй ом есте бунэтатя луй; ши май мулт прецуеште ун сэрак декыт ун минчинос.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23Фрика де Домнул дуче ла вяцэ, ши чел че о аре петрече ноаптя сэтул, фэрэ сэ фие черчетат де ненорочире.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24Ленешул ышь вырэ мына ын стракинэ ши н-о дуче ынапой ла гурэ.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Ловеште пе батжокоритор ши простул се ва фаче ынцелепт; мустрэ пе омул причепут ши ва ынцелеӂе штиинца!
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26Чине жефуеште пе татэл сэу ши изгонеште пе мама са есте ун фиу каре адуче рушине ши окарэ.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Ынчетязэ, фиуле, сэ май аскулць ынвэцэтура, дакэ еа те депэртязэ де ынвэцэтуриле ынцелепте.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28Ун мартор стрикат ышь бате жок де дрептате ши гура челор рэй ынгите нелеӂюиря.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Педепселе сунт прегэтите пентру батжокориторь ши ловитуриле, пентру спинэриле небунилор.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.