Приповісток 26
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
1Кум ну се потривеск зэпада вара ши плоая ын тимпул сечеришулуй, аша ну се потривеште слава пентру ун небун.
2Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
2Кум саре врабия ынкоаче ши ынколо ши кум збоарэ рындуника, аша ну нимереште блестемул неынтемеят.
3Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
3Бичул есте пентру кал, фрыул, пентру мэгар ши нуяуа, пентру спинаря небунилор.
4Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
4Ну рэспунде небунулуй дупэ небуния луй, ка сэ ну семень ши ту ку ел.
5Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
5Рэспунде ынсэ небунулуй дупэ небуния луй, ка сэ ну се крядэ ынцелепт.
6Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
6Чел че тримите о солие принтр-ун небун ышь тае сингур пичоареле ши бя недрептатя.
7Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
7Кум сунт пичоареле ологулуй, аша есте ши о ворбэ ынцеляптэ ын гура унор небунь.
8Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
8Кум ай пуне о пятрэ ын праштие, аша есте кынд дай мэрире унуй небун.
9Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
9Ка ун спин каре вине ын мына унуй ом бят, аша есте о ворбэ ынцеляптэ ын гура небунилор.
10Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
10Ка ун аркаш каре рэнеште пе тоатэ лумя, аша есте чел че токмеште пе небунь ши пе ынтыий вениць.
11Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
11Кум се ынтоарче кынеле ла че а вэрсат, аша се ынтоарче небунул ла небуния луй.
12Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
12Дакэ везь ун ом каре се креде ынцелепт, поць сэ ай май мултэ нэдежде пентру ун небун декыт пентру ел.
13Лїнивий каже: „Лев на дорозї! лев на царинї!‟
13Ленешул зиче: „Афарэ есте ун леу, пе улице есте ун леу!”
14Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
14Кум се ынвыртеште уша пе цыцыниле ей, аша се ынвыртеште ленешул ын патул луй.
15Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
15Ленешул ышь вырэ мына ын блид ши-й вине греу с-о дукэ ярэшь ла гурэ.
16Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
16Ленешул се креде май ынцелепт декыт шапте оамень каре рэспунд ку жудекатэ.
17Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
17Ун трекэтор каре се аместекэ ынтр-о чартэ каре ну-л привеште есте ка унул каре апукэ ун кыне де урекь.
18Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
18Ка небунул каре арункэ сэӂець апринсе ши учигэтоаре,
19Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: „Я тільки жартував!‟
19аша есте омул каре ыншалэ пе апроапеле сэу ши апой зиче: „Ам врут доар сэ глумеск!”
20Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
20Кынд ну май сунт лемне, фокул се стинӂе; ши кынд ну май есте ничун клеветитор, чарта се потолеште.
21Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
21Дупэ кум кэрбунеле фаче жэратик ши лемнул, фок, тот аша ши омул гылчевитор апринде чарта.
22Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
22Кувинтеле клеветиторулуй сунт ка ниште прэжитурь, алунекэ пынэ ын фундул мэрунтаелор.
23Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
23Ка згура де арӂинт пусэ пе ун чоб де пэмынт, аша сунт бузеле апринсе ши о инимэ ря.
24Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
24Чел че урэште се префаче ку бузеле луй ши ынэунтрул луй прегэтеште ыншелэчуня.
25Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
25Кынд ыць ворбеште ку глас дулче, ну-л креде, кэч шапте урычунь сунт ын инима луй.
26Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
26Кяр дакэ-шь аскунде ура ын префэкэторие, тотушь рэутатя луй се ва дескопери ын адунаре.
27Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
27Чине сапэ гроапа алтуя каде ел ын еа ши пятра се ынтоарче песте чел че о прэвэлеште.
28Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.
28Лимба минчиноасэ урэште пе чей пе каре-й добоарэ еа ши гура лингушитоаре прегэтеште пеиря.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.