Приповісток 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
1Фиуле, ну уйта ынвэцэтуриле меле ши пэстрязэ ын инима та сфатуриле меле!
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
2Кэч еле ыць вор лунӂи зилеле ши аний веций тале ши-ць вор адуче мултэ паче.
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
3Сэ ну те пэрэсяскэ бунэтатя ши крединчошия: лягэ-ци-ле ла гыт, скрие-ле пе тэблица инимий тале!
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
4Ши, астфел, вей кэпэта тречере ши минте сэнэтоасэ ынаинтя луй Думнезеу ши ынаинтя оаменилор.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
5Ынкреде-те ын Домнул дин тоатэ инима та ши ну те бизуи пе ынцелепчуня та!
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
6Рекуноаште-Л ын тоате кэиле тале, ши Ел ыць ва нетези кэрэриле.
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
7Ну те сокоти сингур ынцелепт; теме-те де Домнул ши абате-те де ла рэу!
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
8Ачаста ва адуче сэнэтате трупулуй тэу ши рэкорире оаселор тале.
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
9Чинстеште пе Домнул ку авериле тале ши ку челе динтый роаде дин тот венитул тэу,
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
10кэч атунч грынареле ыць вор фи плине де белшуг ши тяскуриле тале вор ӂеме де муст.
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
11Фиуле, ну диспрецуи мустраря Домнулуй ши ну те мыхни де педепселе Луй!
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
12Кэч Домнул мустрэ пе чине юбеште, ка ун пэринте пе копилул пе каре-л юбеште!
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
13Фериче де омул каре гэсеште ынцелепчуня ши де омул каре капэтэ причепере!
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
14Кэч кыштигул пе каре-л адуче еа есте май бун декыт ал арӂинтулуй, ши венитул адус де еа есте май де прец декыт аурул;
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
15еа есте май де прец декыт мэргэритареле ши тоате комориле тале ну се пот асемуи ку еа.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
16Ын дряпта ей есте о вяцэ лунгэ; ын стынга ей, богэцие ши славэ.
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
17Кэиле ей сунт ниште кэй плэкуте ши тоате кэрэриле ей сунт ниште кэрэрь пашниче.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
18Еа есте ун пом де вяцэ пентру чей че о апукэ, ши чей че о ау сунт феричиць.
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
19Прин ынцелепчуне а ынтемеят Домнул пэмынтул ши прин причепере а ынтэрит Ел черуриле;
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
20прин штиинца Луй с-ау дескис адынкуриле ши стрекоарэ норий роуа.
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
21Фиуле, сэ ну се депэртезе ынвэцэтуриле ачестя де окий тэй: пэстрязэ ынцелепчуня ши кибзуинца,
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
22кэч еле вор фи вяца суфлетулуй тэу ши подоаба гытулуй тэу!
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
23Атунч вей мерӂе ку ынкредере пе друмул тэу, ши пичорул ну ци се ва потикни.
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
24Кынд те вей кулка, вей фи фэрэ тямэ, ши кынд вей дорми, сомнул ыць ва фи дулче.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
25Ну те теме нич де спаймэ нэпрасникэ, нич де о нэвэлире дин партя челор рэй,
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
26кэч Домнул ва фи нэдеждя та ши Ел ыць ва пэзи пичорул де кэдере.
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
27Ну опри о бинефачере челуй че аре невое де еа, кынд поць с-о фачь.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
28Ну зиче апроапелуй тэу: „Ду-те ши вино ярэшь; ыць вой да мыне”, кынд ай де унде сэ дай!
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
29Ну гынди рэу ымпотрива апроапелуй тэу, кынд локуеште лиништит лынгэ тине!
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
30Ну те черта фэрэ причинэ ку чинева, кынд ну ць-а фэкут ничун рэу!
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
31Ну пизмуи пе омул асупритор ши ну алеӂе ничуна дин кэиле луй!
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
32Кэч Домнул урэште пе оамений стрикаць, дар есте приетен ку чей фэрэ приханэ.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
33Блестемул Домнулуй есте ын каса челуй рэу, дар локуинца челор неприхэниць о бинекувынтязэ.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
34Кынд аре а фаче ку чей батжокориторь, Ышь бате жок де ей, дар челор смериць ле дэ хар.
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
35Ынцелепций вор моштени слава, дар партя челор небунь есте рушиня.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.