Приповісток 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
1My son, forget not my law, and let thy heart keep my commandments.
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
2For they shall add to thee length of days, and years of life and peace.
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
3Let not mercy and truth leave thee, put them about thy neck, and write them in the tables of thy heart:
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
4And thou shalt And grace and good understanding before God and men.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
5Have confidence in the Lord with all thy heart, and lean not upon thy own prudence.
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
6In all thy ways think on him, and he will direct thy steps.
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
7I Be not wise in thy own conceit: fear God, and depart from evil:
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
8For it shall be health to thy navel, and moistening to thy bones.
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
9Honour the Lord with thy substance, and give him of the first of all thy fruits:
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
10And thy barns shall be filled with abundance, and thy presses shall run over with wine.
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
11My son, reject not the correction of the Lord: and do not faint when thou art chastised by him:
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
12For whom the Lord loveth, he chastiseth: and as a father in the son he pleaseth himself.
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
13Blessed is the man that findeth wisdom and is rich in prudence:
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
14The purchasing thereof is better than the merchandise of silver, and her fruit than the chiefest and purest gold:
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
15She is more precious than all riches: and all the things that are desired, are not to be compared with her.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
16Length of days is in her right hand, and in her left hand riches and glory.
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
17Her ways are beautiful ways, and all her paths are peaceable.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
18She is a tree of life to them that lay hold on her: and he that shall retain her is blessed.
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
19The Lord by wisdom hath founded the earth, hath established the heavens by prudence.
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
20By his wisdom the depths have broken out, and the clouds grow thick with dew.
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
21My son, let not these things depart from thy eyes: keep the law and counsel:
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
22And there shall be life to thy soul, and grace to thy mouth.
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
23Then shalt thou walk confidently in thy way, and thy foot shall not stumble:
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
24If thou sleep, thou shalt not fear: thou shalt rest, and thy sleep shall be sweet.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
25Be not afraid of sudden fear, nor of the power of the wicked falling upon thee.
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
26For the Lord will be at thy side, and will keep thy foot that thou be not taken.
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
27Do not withhold him from doing good, who is able: if thou art able, do good thyself also.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
28Say not to thy friend: Go, and come again: and tomorrow I will give to thee: when thou canst give at present.
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
29Practise not evil against thy friend, when he hath confidence in thee.
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
30Strive not against a man without cause, when he hath done thee no evil.
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
31Envy not the unjust man, and do not follow his ways:
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
32For every mocker is an abomination to the Lord, and his communication is with the simple.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
33Want is from the Lord in the house of the wicked: but the habitations of the just shall be blessed.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
34He shall scorn the scorners, and to the meek he will give grace.
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
35The wise shall possess glory: the promotion of fools is disgrace.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.