Приповісток 9

Kulish and Puluj Bible (1905)

Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)

1Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,

1Wisdom hath built herself a house, she hath hewn her out seven pillars.

2Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;

2She hath slain her victims, mingled her wine, and set forth her table.

3Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:

3She hath sent her maids to invite to the tower, and to the walls of the city:

4Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:

4Whosoever is a little one, let him come to me. And to the unwise she said:

5Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;

5Come, eat my bread, and drink the wine which I have mingled for you.

6Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!

6Forsake childishness, and live, and walk by the ways of prudence.

7Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.

7He that teacheth a scorner, doth an injury to himself: and he that rebuketh a wicked man, getteth himself a blot.

8Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;

8Rebuke not a scorner lest he hate thee. Rebuke a wise man, and he will love thee.

9Дай науку мудрому, — зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.

9Give an occasion to a wise man, and wisdom shall be added to him. Teach a just man, and he shall make haste to receive it.

10Почин премудростї — страх Господень, а пізнаннє сьвятого — се розум;

10The fear of the Lord is the beginning of wisdom: and the knowledge of the holy is prudence.

11Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.

11For by me shall thy days be multiplied, and years of life shall be added to thee.

12Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.

12If thou be wise, thou shalt be so to thyself: and if a scorner, thou alone shalt bear the evil.

13Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,

13A foolish woman and clamorous, and full of allurements, and knowing nothing at all,

14Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,

14Sat at the door of her house, upon a seat, in a high place of the city,

15Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:

15To call them that pass by the way, and go on their journey:

16Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:

16He that is a little one, let him turn to me. And to the fool she said:

17Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.

17Stolen waters are sweeter, and hid den bread is more pleasant.

18А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, — в преисподнїй.

18And he did not know that giants are there, and that her guests are in the depths of hell.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.