Приповісток 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
1The words of king Lamuel. The vision wherewith his mother instructed him.
2Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?
2What, O my beloved, what, O the beloved of my womb, what, O the beloved of my vows?
3Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
3Give not thy substance to women, and thy riches to destroy kings.
4Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
4Give not to kings, O Lamuel, give not wine to kings: because there is no secret where drunkenness reigneth:
5Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
5And lest they drink and forget judgments, and pervert the cause of the children of the poor.
6Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
6Give strong drink to them that are sad: and wine to them that are grieved in mind:
7Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
7Let them drink, and forget their want, and remember their sorrow no more.
8Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
8Open thy mouth for the dumb, and for the causes of all the children that pass.
9Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
9Open thy mouth, decree that which is just, and do justice to the needy and poor.
10Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
10Who shall find a valiant woman? far and from the uttermost coasts is the price of her.
11Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
11The heart of her husband trusteth in her, and he shall have no need of spoils.
12Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
12She will render him good, and not evil, all the days of her life.
13Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
13She hath sought wool and flax, and hath wrought by the counsel of her hands.
14Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
14She is like the merchant’s ship, she bringeth her bread from afar.
15Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
15And she hath risen in the night, and given a prey to her household, and victuals to her maidens.
16Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
16She hath considered a field, and bought it: with the fruit of her hands she hath planted a vineyard.
17Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
17She hath girded her loins with strength, and hath strengthened her arm.
18Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
18She hath tasted and seen that her traffic is good: her lamp shall not be put out in the night.
19Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
19She hath put out her hand to strong things, and her fingers have taken hold of the spindle.
20Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
20She hath opened her hand to the needy, and stretched out her hands to the poor.
21Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
21She shall not fear for her house in the cold of snow: for all her domestics are clothed with double garments.
22Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
22She hath made for herself clothing of tapestry: fine linen, and purple is her covering.
23Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
23Her husband is honourable in the gates, when he sitteth among the senators of the land.
24Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
24She made fine linen, and sold it, and delivered a girdle to the Chanaanite.
25Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
25Strength and beauty are her clothing, and she shall laugh in the latter day.
26Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
26She hath opened her mouth to wisdom, and the law of clemency is on her tongue.
27Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
27She hath looked well to the paths of her house, and hath not eaten her bread idle.
28Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
28Her children rose up, and called her blessed: her husband, and he praised her.
29Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
29Many daughters have gathered together riches: thou hast surpassed them all.
30Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
30Favour is deceitful, and beauty is vain: the woman that feareth the Lord, she shall be praised.
31Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
31Give her of the fruit of her hands: and let her works praise her in the gates.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.