Приповісток 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
1Boast not for tomorrow, for thou knowest not what the day to come may bring forth.
2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
2Let another praise thee, and not thy own mouth: a stranger, and not thy own lips.
3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
3A stone is heavy, and sand weighty: but the anger of a fool is heavier than them both.
4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
4Anger hath no mercy, nor fury when it breaketh forth: and who can bear the violence of one provoked?
5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
5Open rebuke is better than hidden love.
6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
6Better are the wounds of a friend, than the deceitful kisses of an enemy.
7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
7A soul that is full shall tread upon the honeycomb: and a soul that is hungry shall take even bitter for sweet.
8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
8As a bird that wandereth from her nest, so is a man that leaveth his place.
9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
9Ointment and perfumes rejoice the heart: and the good counsels of a friend are sweet to the soul.
10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
10Thy own friend, and thy father’s friend forsake not: and go not into thy brother’s house in the day of thy affliction. Better is a neighbour that is near, than a brother afar off.
11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
11Study wisdom, my son, and make my heart joyful, that thou mayst give an answer to him that reproacheth.
12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
12The prudent man seeing evil hideth himself: little ones passing on have suffered losses.
13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
13Take away his garment that hath been surety for a stranger: and take from him a pledge for strangers.
14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
14He that blesseth his neighbour with a loud voice, rising in the night, shall be like to him that curseth.
15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
15Roofs dropping through in a cold day, and a contentious woman are alike.
16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
16He that retaineth her, is as he that would hold the wind, and shall call in the oil of his right hand.
17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
17Iron sharpeneth iron, so a man sharpeneth the countenance of his friend.
18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
18He that keepeth the fig tree, shall eat the fruit thereof: and he that is the keeper of his master, shall be glorified.
19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
19As the faces of them that look therein, shine in the water, so-the hearts of men are laid open to the wise.
20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
20Hell and destruction are never filled: so the eyes of men are never satisfied.
21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
21As silver is tried in the fining-pot and gold in the furnace: so a man is tried by the mouth of him that praiseth. The heart of the wicked seeketh after evils, but the righteous heart seeketh after knowledge.
22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
22Though thou shouldst bray a fool in the mortar, as when a pestle striketh upon sodden barley, his folly would not be taken from him.
23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
23Be diligent to know the countenance of thy cattle, and consider thy own flocks:
24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
24For thou shalt not always have power: but a crown shall be given to generation and generation.
25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
25The meadows are open, and the green herbs have appeared, and the hay is gathered out of the mountains.
26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
26Lambs are for thy clothing: and kids for the price of the field.
27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
27Let the milk of the goats be enough for thy food, and for the necessities of thy house, and for maintenance for thy handmaids.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.