Приповісток 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
1Чел урсуз каутэ че-й плаче луй, се супэрэ де орьче лукру бун.
2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
2Небунулуй ну-й есте де ынвэцэтурэ, чи вря сэ арате че штие ел.
3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
3Кынд вине чел рэу, вине ши диспрецул ши, одатэ ку рушиня, вине ши окара.
4Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
4Кувинтеле гурий унуй ом сунт ка ниште апе адынчь; изворул ынцелепчуний есте ка ун шувой каре курӂе ынтруна.
5Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
5Ну есте бине сэ ай ын ведере фаца челуй рэу, ка сэ недрептэцешть пе чел неприхэнит ла жудекатэ.
6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
6Ворбеле небунулуй адук чартэ ши гура луй ынжурэ пынэ стырнеште ловитурь.
7Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
7Гура небунулуй ый адуче пеиря ши бузеле ый сунт о курсэ пентру суфлет.
8Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
8Кувинтеле бырфиторулуй сунт ка прэжитуриле: алунекэ пынэ ын фундул мэрунтаелор.
9Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
9Чине се леневеште ын лукрул луй есте фрате ку чел че нимичеште.
10Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
10Нумеле Домнулуй есте ун турн таре; чел неприхэнит фуӂе ын ел ши стэ ла адэпост.
11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
11Аверя есте о четате ынтэритэ пентру чел богат; ын ынкипуиря луй, еа есте ун зид ыналт.
12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
12Ынаинте де пеире, инима омулуй се ынгымфэ, дар смерения мерӂе ынаинтя славей.
13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
13Чине рэспунде фэрэ сэ фи аскултат фаче о простие ши ышь траӂе рушиня.
14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
14Духул омулуй ыл сприжинэ ла боалэ. Дар духул доборыт де ынтристаре, чине-л ва ридика?
15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
15О инимэ причепутэ добындеште штиинца ши урекя челор ынцелепць каутэ штиинца.
16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
16Даруриле унуй ом ый фак лок ши-й дескид интраря ынаинтя челор марь.
17Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
17Чел каре ворбеште ынтый ын причина луй паре кэ аре дрептате, дар вине челэлалт ши-л я ла черчетаре.
18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
18Сорцул пуне капэт неынцелеӂерилор ши хотэрэште ынтре чей путерничь.
19Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
19Фраций недрептэциць сунт май греу де кыштигат декыт о четате ынтэритэ ши чертуриле лор сунт тот аша де греу де ынлэтурат ка зэвоареле уней касе ымпэрэтешть.
20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
20Дин родул гурий луй ышь сатурэ омул трупул, дин венитул бузелор луй се сатурэ.
21Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
21Моартя ши вяца сунт ын путеря лимбий; орьчине о юбеште ый ва мынка роаделе.
22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
22Чине гэсеште о невастэ бунэ гэсеште феричиря; есте ун хар пе каре-л капэтэ де ла Домнул.
23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
23Сэракул ворбеште ругынду-се, дар богатул рэспунде ку асприме.
24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
24Чине ышь фаче мулць приетень ый фаче спре ненорочиря луй, дар есте ун приетен каре цине май мулт ла тине декыт ун фрате.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.