Приповісток 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
1He that separateth himself seeketh his own desire, and snarlest against all sound wisdom.
2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
2A fool hath no delight in understanding, but only that his heart may lay itself bare.
3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
3When the wicked cometh, there cometh also contempt, and with ignominy reproach.
4Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
4The words of a man's mouth are as deep waters; a flowing brook, a fountain of wisdom.
5Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
5It is not good to respect the person of the wicked, so as to turn aside the righteous in judgment.
6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
6A fool's lips enter into contention, and his mouth calleth for strokes.
7Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
7A fool's mouth is his ruin, and his lips are the snare of his soul.
8Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
8The words of a whisperer are as dainty morsels, and they go down into the innermost parts of the belly.
9Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
9Even one that is slack in his work is brother to him that is a destroyer.
10Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
10The name of the LORD is a strong tower: the righteous runneth into it, and is set up on high.
11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
11The rich man's wealth is his strong city, and as a high wall in his own conceit.
12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
12Before destruction the heart of a man is haughty, and before honour goeth humility.
13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
13He that giveth answer before he heareth, it is folly and confusion unto him.
14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
14The spirit of a man will sustain his infirmity; but a broken spirit who can bear?
15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
15The heart of the prudent getteth knowledge; and the ear of the wise seeketh knowledge.
16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
16A man's gift maketh room for him, and bringeth him before great men.
17Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
17He that pleadeth his cause first seemeth just; but his neighbour cometh and searcheth him out.
18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
18The lot causeth strife to cease, and parteth asunder the contentious.
19Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
19A brother offended is harder to be won than a strong city; and their contentions are like the bars of a castle.
20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
20A man's belly shall be filled with the fruit of his mouth; with the increase of his lips shall he be satisfied.
21Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
21Death and life are in the power of the tongue; and they that indulge it shall eat the fruit thereof.
22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
22Whoso findeth a wife findeth a great good, and obtaineth favour of the LORD.
23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
23The poor useth entreaties; but the rich answereth impudently.
24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
24There are friends that one hath to his own hurt; but there is a friend that sticketh closer than a brother.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.