Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Be not thou envious of evil men, neither desire to be with them.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2For their heart studieth destruction, and their lips talk of mischief.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3Through wisdom is a house builded; and by understanding it is established;
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4And by knowledge are the chambers filled with all precious and pleasant riches.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5A wise man is strong; yea, a man of knowledge increaseth strength.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6For with wise advice thou shalt make thy war; and in the multitude of counsellors there is safety.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7Wisdom is as unattainable to a fool as corals; he openeth not his mouth in the gate.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8He that deviseth to do evil, men shall call him a mischievous person.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9The thought of foolishness is sin; and the scorner is an abomination to men.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10If thou faint in the day of adversity, thy strength is small indeed.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Deliver them that are drawn unto death; and those that are ready to be slain wilt thou forbear to rescue?
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12If thou sayest: 'Behold, we knew not this', doth not He that weigheth the hearts consider it? And He that keepeth thy soul, doth not He know it? And shall not He render to every man according to his works?
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13My son, eat thou honey, for it is good, and the honeycomb is sweet to thy taste;
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14So know thou wisdom to be unto thy soul; if thou hast found it, then shall there be a future, and thy hope shall not be cut off.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15Lie not in wait, O wicked man, against the dwelling of the righteous, spoil not his resting-place;
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16For a righteous man falleth seven times, and riseth up again, but the wicked stumble under adversity.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Rejoice not when thine enemy falleth, and let not thy heart be glad when he stumbleth;
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18Lest the LORD see it, and it displease Him, and He turn away His wrath from him.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Fret not thyself because of evildoers, neither be thou envious at the wicked;
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20For there will be no future to the evil man, the lamp of the wicked shall be put out.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21My son, fear thou the LORD and the king, and meddle not with them that are given to change;
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22For their calamity shall rise suddenly; and who knoweth the ruin from them both?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23These also are sayings of the wise. To have respect of persons in judgment is not good.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24He that saith unto the wicked: 'Thou art righteous', peoples shall curse him, nations shall execrate him;
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25But to them that decide justly shall be delight, and a good blessing shall come upon them.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26He kisseth the lips that giveth a right answer.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Prepare thy work without, and make it fit for thyself in the field; and afterwards build thy house.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Be not a witness against thy neighbour without cause; and deceive not with thy lips.
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29Say not: 'I will do so to him as he hath done to me; I will render to the man according to his work.'
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30I went by the field of the slothful, and by the vineyard of the man void of understanding;
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31And, lo, it was all grown over with thistles, the face thereof was covered with nettles, and the stone wall thereof was broken down.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32Then I beheld, and considered well; I saw, and received instruction.
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33'Yet a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to sleep' —
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34So shall thy poverty come as a runner, and thy want as an armed man.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.