Приповісток 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
1When thou sittest to eat with a ruler, consider well him that is before thee;
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
2And put a knife to thy throat, if thou be a man given to appetite.
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
3Be not desirous of his dainties; seeing they are deceitful food.
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
4Weary not thyself to be rich; cease from thine own wisdom.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
5Wilt thou set thine eyes upon it? it is gone; for riches certainly make themselves wings, like an eagle that flieth toward heaven.
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
6Eat thou not the bread of him that hath an evil eye, neither desire thou his dainties;
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
7For as one that hath reckoned within himself, so is he: 'Eat and drink', saith he to thee; but his heart is not with thee.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
8The morsel which thou hast eaten shalt thou vomit up, and lose thy sweet words.
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
9Speak not in the ears of a fool; for he will despise the wisdom of thy words.
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
10Remove not the ancient landmark; and enter not into the fields of the fatherless;
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
11For their Redeemer is strong; He will plead their cause with thee.
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
12Apply thy heart unto instruction, and thine ears to the words of knowledge.
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
13Withhold not correction from the child; for though thou beat him with the rod, he will not die.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
14Thou beatest him with the rod, and wilt deliver his soul from the nether-world.
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
15My son, if thy heart be wise, my heart will be glad, even mine;
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
16Yea, my reins will rejoice, when thy lips speak right things.
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
17Let not thy heart envy sinners, but be in the fear of the LORD all the day;
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
18For surely there is a future; and thy hope shall not be cut off.
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
19Hear thou, my son, and be wise, and guide thy heart in the way.
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
20Be not among winebibbers; among gluttonous eaters of flesh;
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
21For the drunkard and the glutton shall come to poverty; and drowsiness shall clothe a man with rags.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
22Hearken unto thy father that begot thee, and despise not thy mother when she is old.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
23Buy the truth, and sell it not; also wisdom, and instruction, and understanding.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
24The father of the righteous will greatly rejoice; and he that begetteth a wise child will have joy of him.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
25Let thy father and thy mother be glad, and let her that bore thee rejoice.
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
26My son, give me thy heart, and let thine eyes observe my ways.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
27For a harlot is a deep ditch; and an alien woman is a narrow pit.
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
28She also lieth in wait as a robber, and increaseth the faithless among men.
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
29Who crieth: 'Woe'? who: 'Alas'? who hath contentions? who hath raving? who hath wounds without cause? who hath redness of eyes?
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
30They that tarry long at the wine; they that go to try mixed wine.
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
31Look not thou upon the wine when it is red, when it giveth its colour in the cup, when it glideth down smoothly;
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
32At the last it biteth like a serpent, and stingeth like a basilisk.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
33Thine eyes shall behold strange things, and thy heart shall utter confused things.
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
34Yea, thou shalt be as he that lieth down in the midst of the sea, or as he that lieth upon the top of a mast.
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
35'They have struck me, and I felt it not, they have beaten me, and I knew it not; when shall I awake? I will seek it yet again.'
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.