Приповісток 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний — материне горе.
1The proverbs of Solomon. A wise son maketh a glad father; but a foolish son is the grief of his mother.
2Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.
2Treasures of wickedness profit nothing; but righteousness delivereth from death.
3Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.
3The LORD will not suffer the soul of the righteous to famish; but He thrusteth away the desire of the wicked.
4Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.
4He becometh poor that dealeth with a slack hand; but the hand of the diligent maketh rich.
5Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.
5A wise son gathereth in summer; but a son that doeth shamefully sleepeth in harvest.
6Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.
6Blessings are upon the head of the righteous; but the mouth of the wicked concealeth violence.
7Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.
7The memory of the righteous shall be for a blessing; but the name of the wicked shall rot.
8Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.
8The wise in heart will receive commandments; but a prating fool shall fall.
9Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.
9He that walketh uprightly walketh securely; but he that perverteth his ways shall be found out.
10Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.
10He that winketh with the eye causeth sorrow; and a prating fool shall fall.
11Уста праведного — се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.
11The mouth of the righteous is a fountain of life; but the mouth of the wicked concealeth violence.
12Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.
12Hatred stirreth up strifes; but love covereth all transgressions.
13В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.
13In the lips of him that hath discernment wisdom is found; but a rod is for the back of him that is void of understanding.
14Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного — се близька погибель.
14Wise men lay up knowledge; but the mouth of the foolish is an imminent ruin.
15Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злиднї — се страх убогому.
15The rich man's wealth is his strong city; the ruin of the poor is their poverty.
16Праця праведного — для життя, надбаннє безбожника — на гріх.
16The wages of the righteous is life; the increase of the wicked is sin.
17Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.
17He is in the way of life that heedeth instruction; but he that forsaketh reproof erreth.
18Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.
18He that hideth hatred is of lying lips; and he that uttereth a slander is a fool.
19Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика — розумен.
19In the multitude of words there wanteth not transgression; but he that refraineth his lips is wise.
20Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.
20The tongue of the righteous is as choice silver; the heart of the wicked is little worth.
21Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
21The lips of the righteous feed many; but the foolish die for want of understanding.
22Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
22The blessing of the LORD, it maketh rich, and toil addeth nothing thereto.
23Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.
23It is as sport to a fool to do wickedness, and so is wisdom to a man of discernment.
24За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.
24The fear of the wicked, it shall come upon him; and the desire of the righteous shall be granted.
25Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.
25When the whirlwind passeth, the wicked is no more; but the righteous is an everlasting foundation.
26Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
26As vinegar to the teeth, and as smoke to the eyes, so is the sluggard to them that send him.
27Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
27The fear of the LORD prolongeth days; but the years of the wicked shall be shortened.
28Дожиданнє праведних — радість, а надїя безбожних погибне.
28The hope of the righteous is gladness; but the expectation of the wicked shall perish.
29Безвинному дорога Господня — твердиня, а страх беззаконникам.
29The way of the LORD is a stronghold to the upright, but ruin to the workers of iniquity.
30Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
30The righteous shall never be moved; but the wicked shall not inhabit the land.
31Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
31The mouth of the righteous buddeth with wisdom; but the froward tongue shall be cut off.
32Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.
32The lips of the righteous know what is acceptable; but the mouth of the wicked is all frowardness.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.