Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1A good name is rather to be chosen than great riches, and loving favour rather than silver and gold.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2The rich and the poor meet together — the LORD is the maker of them all.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3A prudent man seeth the evil, and hideth himself; but the thoughtless pass on, and are punished.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4The reward of humility is the fear of the LORD, even riches, and honour, and life.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Thorns and snares are in the way of the froward; he that keepeth his soul holdeth himself far from them.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Train up a child in the way he should go, and even when he is old, he will not depart from it.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7The rich ruleth over the poor, and the borrower is servant to the lender.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8He that soweth iniquity shall reap vanity; and the rod of his wrath shall fail.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9He that hath a bountiful eye shall be blessed; for he giveth of his bread to the poor.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Cast out the scorner, and contention will go out; yea, strife and shame will cease.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11He that loveth pureness of heart, that hath grace in his lips, the king shall be his friend.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12The eyes of the LORD preserve him that hath knowledge, but He overthroweth the words of the faithless man.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13The sluggard saith: 'There is a lion without; I shall be slain in the streets.'
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14The mouth of strange women is a deep pit: he that is abhorred of the LORD shall fall therein.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15Foolishness is bound up in the heart of a child; but the rod of correction shall drive it far from him.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16One may oppress the poor, yet will their gain increase; one may give to the rich, yet will want come.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Incline thine ear, and hear the words of the wise, and apply thy heart unto my knowledge.
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18For it is a pleasant thing if thou keep them within thee; let them be established altogether upon thy lips.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19That thy trust may be in the LORD, I have made them known to thee this day, even to thee.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Have not I written unto thee excellent things of counsels and knowledge;
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21That I might make thee know the certainty of the words of truth, that thou mightest bring back words of truth to them that send thee?
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Rob not the weak, because he is weak, neither crush the poor in the gate;
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23For the LORD will plead their cause, and despoil of life those that despoil them.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Make no friendship with a man that is given to anger; and with a wrathful man thou shalt not go;
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25Lest thou learn his ways, and get a snare to thy soul.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Be thou not of them that strike hands, or of them that are sureties for debts;
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27If thou hast not wherewith to pay, why should he take away thy bed from under thee?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Remove not the ancient landmark, which thy fathers have set.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Seest thou a man diligent in his business? he shall stand before kings; he shall not stand before mean men.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.