Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1Ун нуме бун есте май де дорит декыт о богэцие маре ши а фи юбит прецуеште май мулт декыт арӂинтул ши аурул.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2Богатул ши сэракул се ынтылнеск: Домнул й-а фэкут ши пе унул, ши пе алтул.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3Омул кибзуит веде ненорочиря ши се аскунде, дар чей прошть мерг ынаинте ши сунт педепсиць.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4Рэсплата смеренией, а фричий де Домнул, есте богэция, слава ши вяца.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Спинь ши курсе сунт пе каля омулуй стрикат: чел че-шь пэзеште суфлетул се депэртязэ де еле.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Ынвацэ пе копил каля пе каре требуе с-о урмезе, ши кынд ва ымбэтрыни, ну се ва абате де ла еа.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7Богатул стэпынеште песте чей сэрачь, ши чел че я ку ымпрумут есте робул челуй че-й дэ ку ымпрумут.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8Чине сямэнэ нелеӂюире, нелеӂюире ва сечера, ши нуяуа нелеӂюирий луй есте гата.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9Омул милостив ва фи бинекувынтат, пентру кэ дэ сэракулуй дин пыня луй.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Изгонеште пе батжокоритор ши чарта се ва сфырши, неынцелеӂериле ши окэриле вор ынчета.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11Чине юбеште курэция инимий ши аре бунэвоинца пе бузе есте приетен ку ымпэратул.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12Окий Домнулуй пэзеск пе чел че аре штиинцэ, дар ынфрунтэ кувинтеле челуй стрикат.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13Ленешул зиче: „Афарэ есте ун леу, каре м-ар путя учиде пе улицэ!”
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14Гура курвелор есте о гроапэ адынкэ; пе чине вря сэ-л педепсяскэ Домнул, ачела каде ын еа.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15Небуния есте липитэ де инима копилулуй, дар нуяуа чертэрий о ва дезлипи де ел.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16Чине асупреште пе сэрак ка сэ-шь мэряскэ авуция ва требуи сэ дя ши ел алтуя май богат ши ва дуче липсэ.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Плякэ-ць урекя ши аскултэ кувинтеле ынцелепцилор ши я ынвэцэтура мя ын инимэ!
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18Кэч есте бине сэ ле пэстрезь ынэунтрул тэу ши сэ-ць фие тоате деодатэ пе бузе.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19Пентру ка сэ-ць пуй ынкредеря ын Домнул, вряу сэ те ынвэц еу астэзь, да, пе тине.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Н-ам аштернут еу оаре ын скрис пентру тине сфатурь ши куӂетэрь,
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21ка сэ те ынвэц лукрурь темейниче, кувинте адевэрате, ка сэ рэспунзь ку ворбе адевэрате челуй че те тримите?
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Ну деспуя пе сэрак, пентру кэ есте сэрак, ши ну асупри пе ненорочитул каре стэ ла поартэ!
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23Кэч Домнул ле ва апэра причина лор ши ва деспуя вяца челор че-й деспоае.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Ну те ымприетени ку омул мыниос ши ну те ынсоци ку омул юте ла мыние,
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25ка ну кумва сэ те депринзь ку кэрэриле луй ши сэ-ць ажунгэ о курсэ пентру суфлет.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Ну фи принтре чей че пун кезэший, принтре чей че дау зэлог пентру даторий!
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27Кэч, дакэ н-ай ку че сэ плэтешть, пентру че ай вои сэ ци се я патул де суб тине?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Ну мута хотарул чел векь, пе каре л-ау ашезат пэринций тэй!
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Дакэ везь ун ом искусит ын лукрул луй, ачела поате ста лынгэ ымпэраць, ну лынгэ оамений де рынд.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.