Приповісток 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
1Фиуле, я аминте ла ынцелепчуня мя ши плякэ урекя ла ынвэцэтура мя,
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
2ка сэ фий ку кибзуинцэ ши бузеле тале сэ айбэ куноштинцэ.
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
3Кэч бузеле фемеий стрэине стрекоарэ мьере ши черул гурий ей есте май лунекос декыт унтделемнул,
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
4дар ла урмэ есте амарэ ка пелинул, аскуцитэ ка о сабие ку доуэ тэишурь.
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
5Пичоареле ей кобоарэ ла моарте, паший ей дау ын Локуинца морцилор.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
6Аша кэ еа ну поате гэси каля веций, рэтэчеште ын кэиле ей ши ну штие унде мерӂе.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
7Ши акум, фиуле, аскултэ-мэ ши ну те абате де ла кувинтеле гурий меле:
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
8депэртязэ-те де друмул каре дуче ла еа ши ну те апропия де уша касей ей,
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
9ка ну кумва сэ-ць дай алтора влага та ши унуй ом фэрэ милэ аний тэй,
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
10ка ну кумва ниште стрэинь сэ се сатуре де аверя та ши ту сэ те трудешть пентру каса алтуя,
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
11ка ну кумва сэ ӂемь, ла урмэ, кынд карня ши трупул ци се вор истови
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
12ши сэ зичь: „Кум ам путут еу сэ урэск чертаря ши кум а диспрецуит инима мя мустраря?
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
13Кум ам путут сэ н-аскулт гласул ынвэцэторилор мей ши сэ ну яу аминте ла чей че мэ ынвэцау?
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
14Кыт пе че сэ мэ ненороческ де тот ын мижлокул попорулуй ши адунэрий!”
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
15Бя апэ дин фынтына та ши дин извоареле пуцулуй тэу!
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
16Че, врей сэ ци се версе извоареле афарэ? Ши сэ-ць кургэ рыуриле пе пецеле де обште?
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
17Ласэ-ле сэ фие нумай пентру тине, ши ну пентру стрэиний де лынгэ тине.
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
18Изворул тэу сэ фие бинекувынтат ши букурэ-те де неваста тинереций тале!
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
19Чербоайкэ юбитэ, кэприоарэ плэкутэ: фий ымбэтат тот тимпул де дрэгэлэшииле ей, фий ындрэгостит некурмат де драгостя ей!
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
20Ши пентру че, фиуле, ай фи ындрэгостит де о стрэинэ ши ай ымбрэциша сынул уней некуноскуте?
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
21Кэч кэиле омулуй сунт лэмурите ынаинтя окилор Домнулуй ши Ел веде тоате кэрэриле луй.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
22Чел рэу есте принс ын ынсешь нелеӂюириле луй ши есте апукат де легэтуриле пэкатулуй луй.
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
23Ел ва мури дин липсэ де ынфрынаре, се ва потикни дин пря мулта луй небуние.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.