Приповісток 28
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
1Чел рэу фуӂе фэрэ сэ фие урмэрит, дар чел неприхэнит ындрэзнеште ка ун леу тынэр.
2Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом — він довговічен.
2Кынд есте рэскоалэ ынтр-о царэ, сунт мулць капь, дар ку ун ом причепут ши ынчеркат, домния дэйнуеште.
3Убогий чоловік, що вбогих оббирає, — се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
3Ун ом сэрак каре апасэ пе чей обиждуиць есте ка о рупере де норь каре адуче липсэ де пыне.
4Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають.
4Чей че пэрэсеск леӂя лаудэ пе чел рэу, дар чей че пэзеск леӂя се мыние пе ел.
5Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
5Оамений дедаць ла рэу ну ынцелег че есте дрепт, дар чей че каутэ пе Домнул ынцелег тотул.
6Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
6Май мулт прецуеште сэракул каре умблэ ын неприхэниря луй декыт богатул каре умблэ пе кэй сучите.
7Додержуєш закон, — розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш.
7Чел че пэзеште леӂя есте ун фиу причепут, дар чел че умблэ ку чей десфрынаць фаче рушине татэлуй сэу.
8Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
8Чине ышь ынмулцеште авуцииле прин добындэ ши камэтэ ле стрынӂе пентру чел че аре милэ де сэрачь.
9Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва — хиба лиш гидота.
9Дакэ чинева ышь ынтоарче урекя ка сэ н-аскулте леӂя, кяр ши ругэчуня луй есте о скырбэ.
10Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
10Чине рэтэчеште пе оамений фэрэ приханэ пе каля чя ря каде ын гроапа пе каре а сэпат-о, дар оамений фэрэ приханэ моштенеск феричиря.
11Чоловік багатий — мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
11Омул богат се креде ынцелепт, дар сэракул каре есте причепут ыл черчетязэ.
12Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
12Кынд бируеск чей неприхэниць, есте о маре славэ, дар кынд се ыналцэ чей рэй, фиекаре се аскунде.
13Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
13Чине ышь аскунде фэрэделеӂиле ну пропэшеште, дар чине ле мэртурисеште ши се ласэ де еле капэтэ ындураре.
14Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
14Фериче де омул каре се теме неконтенит, дар чел че-шь ымпетреште инима каде ын ненорочире.
15Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
15Ка ун леу каре рэкнеште ши ка ун урс флэмынд, аша есте чел рэу каре стэпынеште песте ун попор сэрак.
16Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає.
16Ун воевод фэрэ причепере ышь ынмулцеште фаптеле де асуприре, дар чел че урэште лэкомия ышь лунӂеште зилеле.
17Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
17Ун ом ал кэруй куӂет есте ынкэркат ку сынӂеле алтуя фуӂе пынэ ла гроапэ: нимень сэ ну-л опряскэ.
18Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде.
18Чине умблэ ын неприхэнире гэсеште мынтуиря, дар чине умблэ пе доуэ кэй стрымбе каде ынтр-о гроапэ.
19Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.
19Чине ышь лукрязэ кымпул аре белшуг де пыне, дар чине аляргэ дупэ лукрурь де нимик аре белшуг де сэрэчие.
20Вірний чоловік — богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.
20Ун ом крединчос есте нэпэдит де бинекувынтэрь, дар чел че вря сэ се ымбогэцяскэ репеде ну рэмыне непедепсит.
21Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди.
21Ну есте бине сэ кауць ла фаца оаменилор; кяр пентру о букатэ де пыне поате ун ом сэ се дедя ла пэкат.
22Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.
22Ун ом пизмаш се грэбеште сэ се ымбогэцяскэ, ши ну штие кэ липса ва вени песте ел.
23Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.
23Чине мустрэ пе алций гэсеште май мултэ бунэвоинцэ пе урмэ декыт чел ку лимба лингушитоаре.
24Хто в батька-матері вкраде, та й каже: „се не гріх‟, — той товариш рабівника.
24Чине фурэ пе татэл сэу ши пе мама са ши зиче кэ ну есте ун пэкат есте товарэш ку нимичиторул.
25Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, — добро йому буде.
25Чел лаком стырнеште чертурь, дар чел че се ынкреде ын Домнул есте сэтурат дин белшуг.
26Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї — спасеться від злого.
26Чине се ынкреде ын инима луй есте ун небун, дар чине умблэ ын ынцелепчуне ва фи мынтуит.
27Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають.
27Чине дэ сэракулуй ну дуче липсэ, дар чине ынкиде окий есте ынкэркат ку блестеме.
28Як безбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшає.
28Кынд се ыналцэ чей рэй, фиекаре се аскунде, дар кынд пер ей, чей бунь се ынмулцеск.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.