Приповісток 28
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
1Halang tah a hloem pawt akhaw rhaelrham khing. Tedae aka dueng tah sathueng bangla amah pangtung uh.
2Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом — він довговічен.
2Khohmuen kah boekoek dongah mangpa la yet dae, aka yakming hlang long tah a ming dongah a ram a pai sak.
3Убогий чоловік, що вбогих оббирає, — се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
3Hlang he khodaeng loh tattloel patoeng a hnaemtaek he khaw, khotlan loh bet a kawt tih buh a om pawt bangla om.
4Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають.
4Olkhueng aka hnoo rhoek loh halang te a thangthen uh. Tedae olkhueng aka tuem long tah amih te a huek.
5Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
5Hlang thae rhoek loh tiktamnah te yakming uh pawt dae, BOEIPA aka tlap rhoek loh boeih a yakming uh.
6Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
6A thincaknah neh aka pongpa khodaeng he, longpuei kawnvoi dongkah hlanglen lakah then.
7Додержуєш закон, — розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш.
7Olkhueng aka kueinah capa long tah a yakming dae, carhut neh aka luem loh a napa kah hmai a thae sak.
8Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
8A casai a puehkan neh a boeirhaeng aka tom long khaw, tattloel aka rhen ham ni a puehkan la a coi pah coeng.
9Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва — хиба лиш гидота.
9Olkhueng a yaak lalah a hna tlap tlap aka khong tah, a thangthuinah khaw tueilaehkoi la om.
10Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
10Aka thuem te longpuei thae la aka palang sak tah cakhom ah amah lah cungku ni. Tedae cuemthuek rhoek long tah hnothen a pang uh ni.
11Чоловік багатий — мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
11Hlanglen pa he a mikhmuh ah amah aka cueih koek la ngai uh dae, tattloel long khaw aka yakming long tah anih te a khe.
12Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
12Aka dueng rhoek a sundaep vaengah muep boeimang tangloeng dae, halang rhoek a thoh vaengah tah hlang loh a thuh tak.
13Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
13A boekoek aka phah he a thaihtak moenih. Tedae aka phoe tih aka hnoo tah a haidam.
14Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
14Aka rhih yoeyah hlang tah a yoethen dae, a lungbuei aka mangkhak loh boethae khuila cungku.
15Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
15Halang loh a taemrhai vaengah pilnam tattloel te sathueng bangla a nguel thil tih vom bangla cu.
16Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає.
16A lungcuei aka talh rhaengsang tah tlungalnah yet. Mueluemnah aka hmuhuet la aka hmuhuet tah a hinglung vang ni.
17Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
17Hinglu kah thii neh hlang aka hnaemtaek hlang tah vaam khuila rhaelrham cakhaw, anih te duel mahpawh.
18Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде.
18Cuemthuek la aka pongpa tah daem tih, longpuei aka kawn sak tah vaikhat lam ni a cungku eh.
19Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.
19Amah khohmuen aka tawn tah caak khaw kum ni. Tedae a hoenghoep bueng aka hloem tah khodaeng la hah ni.
20Вірний чоловік — богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.
20Uepomnah hlang kah yoethennah tah yet. Tedae boei hamla aka tanolh khaw hmil mahpawh.
21Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди.
21Maelhmai a loha khaw then pawh. Tedae buh kamat dongah ni hlang loh boe a koek.
22Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.
22Hlang moeithae loh boeirhaeng dongah ngawn tah hlawt let dae, vaitahnah loh anih a thoeng thil te ming pawh.
23Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.
23Hlang aka tluung he a hnukah tah a lai aka hnal lakah, mikdaithen la om.
24Хто в батька-матері вкраде, та й каже: „се не гріх‟, — той товариш рабівника.
24A manu neh a napa a rheth lalah boekoek pawt la aka thui tah, kut aka yook ham hlang kah a pueipo la om.
25Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, — добро йому буде.
25Mungkung kah hinglu long tah olpungkacan a huek. Tedae BOEIPA dongah aka pangtung ni a hoeikhang eh.
26Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї — спасеться від злого.
26Amah kah lungbuei dongah aka pangtung tah amah te ang coeng. Tedae cueihnah dongah aka pongpa tah amah khaw hlawt uh.
27Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають.
27Khodaeng taengah aka pae tah a tloelnah om pawh. Tedae a mik aka him tah tapvoepnah muep kum.
28Як безбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшає.
28Halang rhoek a thoh vaengah hlang loh a thuh tak. Tedae a milh vaengah aka dueng rhoek khaw pul.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.