Приповісток 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому.
1Hlangthai palat kah cooi te BOEIPA kah tueilaehkoi tih, coilung a thuem te a kolonah la om.
2За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.
2Althanah ha pawk vaengah yah khaw thoeng, tedae cueihnah tah kodo nen ni ha pawk.
3Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.
3Aka thuem rhoek kah muelhtuetnah loh amamih te a mawt tih, hnukpoh rhoek kah a saveknah loh amamih te a rhoelrhak la a rhoelrhak sak.
4Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.
4A thinpom khohnin ah tah a boeirhaeng nen khaw hoeikhang pawt vetih, duengnah long ni dueknah lamloh a huul eh.
5Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.
5Duengnah long tah a longpuei te cuemthuek la a dueng sak tih, halang te a a halangnah loh a cungku sak.
6Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.
6Aka dueng rhoek tah duengnah loh a huul tih, hnukpoh rhoek tah talnah loh a tuuk.
7Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.
7Halang hlang kah dueknah dongah ngaiuepnah khaw moelh tih, thahuem kah ngaiuepnah khaw tahah.
8Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.
8Aka dueng tah citcai lamkah khaw pumcum tih anih yueng la halang taengla a pawk pah.
9Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.
9Lailak kah a ka loh a hui a phae tih aka dueng kah mingnah rhangneh pumcum uh.
10Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.
10Aka dueng kah thennah dongah ni khorha loh sundaep thil tih halang a milh vaengah tamlung a loh uh.
11Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.
11Aka thuem rhoek kah yoethennah loh vangpuei a pomsang tih, halang kah a ka longtah a koengloeng.
12Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.
12Lungbuei aka talh loh a hui te a hnoel a rhoeng dae lungcuei hlang long tah hil a phah.
13Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу.
13Caemtuh a caeh vaengah baecenol te a hliphen tih mueihla ah tangnah koila aka om long tah olka a tuem.
14Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.
14A niing a tal dongah pilnam cungku tih, uentonah a yet nen ni loeihnah a om.
15Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.
15Kholong loh rhi a khang atah boethae loh thae a huet ni, Tedae kutyuh aka hnoel tah a pangtung uh.
16Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.
16Huta mikdaithen loh thangpomnah te a moem tih, hlanghaeng loh khuehtawn a koi ni.
17Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.
17Sitlohnah aka khueh hlang loh a hinglu khaw a phai dae muenying muenyang loh a pumsa a lawn khoeng.
18Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.
18Halang loh a honghi khaw thaphu la a saii tih, duengnah cangti aka tuh longtah oltak kutphu te a doe.
19Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.
19Duengnah tah hingnah la pawk tih, boethae aka hloem khaw a dueknah ham ni.
20Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.
20Lungbuei a voeldak tah BOEIPA kah a tueilaehkoi tih, cuemthuek longpuei tah a kolonah la om.
21Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.
21Kut sokah kut pataeng boethae a hmil moenih, tedae aka dueng kah tiingan tah loeih ni.
22Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.
22Sakthen nu khaw omih aka phaelh tah ok hnarhong dongkah sui hnaii banghui ni.
23Бажаннє праведних — одно лиш добро, дожиданнє безбожних — гнїв.
23Aka dueng rhoek long tah a then ngaiuepnah bueng ni a ngaihlihnah tih halang rhoek long tah thinpom a khueh.
24Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.
24A khueh duen te a tael tih koep a koei pah, hloh malcal khaw tloelnah la om sumsoek.
25Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.
25yoethennah hinglu loh a doedan vetih, a tulcah dongah amah te khaw a suep van ni.
26Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого — благословеннє.
26Cangpai aka hloh te namtu loh a tap tih aka hlah te tah a lu ah yoethennah loh a vuei.
27Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.
27A then aka toem loh kolonah a tlap tih, boethae aka tlap tah amah a thoeng thil.
28Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.
28A khuehtawn dongah aka pangtung tah cungku vetih aka dueng rhoek tah thinghnah bangla boe ni.
29Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.
29A imkhui aka lawn tah khohli a pang vetih, aka ang khaw lungbuei aka cueih taengah sal la om ni.
30Доробок праведного — дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.
30Aka dueng kah a thaih tah hingnah thingkung la om tih, hinglu aka tuek ni aka cueih.
31Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.
31Aka dueng pataeng diklai dongah a thuung atah halang neh laihmu aisat te a thuung ni ta.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.