Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Hlang thae rhoek taengah thatlai boeh. Amih taengah om hamla nai rhoe nai boeh.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2Amih kah lungbuei loh rhoelrhanah te a taeng tih, a hmuilai loh thakthaenah ni a thui.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3Cueihnah neh im a sak tih a lungcuei neh a thoh.
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4Mingnah loh boeirhaeng neh a kuel a ka, a naep a noi boeih khaw imkhui ah a khawk sak.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5Cueih he tah hlang kah sarhi la om tih, mingnah loh hlang kah thadueng a cong pah.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6Caemtloek vaengah nang hamla a niing hang hol vetih, uentonah cungkuem neh loeihnah hang khueh ni.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7Cueihnah he aka ang ham tah sang aih. Vongka ah a ka a ong pah moenih.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8Thaehuet ham aka moeh tah, “Tangkhuepnah boei,” la a khue uh ni.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9Anglat kah a tholh khaw khonuen rhamtat, hmuiyoi hlang khaw tueilaehkoi ni.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10Citcai tue vaengah na tahah tih, na thadueng khaw tla.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Duek sak ham a khuen uh te huul uh laeh, ngawnnah la aka yalh te khaw hloh uh laeh.
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12“Ka ming uh moenih ko he,” na ti cakhaw, amah loh lungbuei a khiinglang tih yakming mahpawt a? Na hinglu aka kueinah loh a ming ta. Te dongah hlang he amah kah bisai bangla a thuung ni ta.
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13Ka ca, khoitui tah then tih ca lah. Khoilitui tah na ka dongah didip ta.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14Cueihnah te na hinglu ham ming van lah. Na hmuh atah na hmailong khui vetih, na ngaiuepnah khaw yoe mahpawh.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15Halang aw, hlang dueng tolkhoeng ke rhongngol thil boeh, a kolhmuen te khaw rhoelrhak pah boeh.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16Aka dueng tah voei rhih a cungku akhaw koep thoo dae, halang rhoek tah yoethae nen ni a tongtah uh.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Na thunkha, na thunkha te a cungku vaengah kokhahnah boeh, a paloe vaengah khaw na lungbuei omngaih sak boeh.
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18BOEIPA loh a hmuh vaengah a mik lolh vetih, anih taengkah a thintoek te vik lat ve.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Thaehuet dongah sai boeh. Halang rhoek taengah khaw thatlai boeh.
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20Boethae ham a hmailong a khui pah moenih, halang kah hmaithoi khaw a thih pah ni.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21Ka ca, BOEIPA khaw, manghai khaw rhih lah. Aka thovael neh pitpom boeh.
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22Amih te rhainah loh buengrhuet a pai thil vetih, amih rhoi kah yoethaenah te ulong a ming?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23He rhoek khaw hlang cueih kah a hut ni. Laitloeknah dongah maelhmai loha sak khaw then pawh.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24Halang te, “Na dueng,” aka ti nah tah, amah te pilnam loh a tap vetih, namtu loh kosi a sah thil ni.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25Tedae amih aka tluung rhoek te hoel ti vetih, a soah yoethennah hnothen loh a thoeng pah ni.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26Langya la olka aka mael tah, a hmuilai te a mok pah.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Na bibi te vongvoel ah khaw cikngae sak. Anih te a hnukah na lo ah a sikim phoeiah na im te thoh.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Na hui te ahong mai neh laipai la om thil boeh. Namah kah hmuilai neh na hloih a?
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29“Kai taengah a saii bangla amah te ka saii van ni, hlang te amah kah bisai bangla ka thuung ni,” ti boeh.
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30Kolhnaw hlang kah lohma longah khaw, lungbuei aka talh hlang kah misur taengah khaw ka cet coeng.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31Lo pum ah dohui daih tih, canghli ah lota loh a thing. A vongtung dongkah lungto khaw a koengloeng coeng ke.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32Ka hmuh vaengah kai long tah, ka lungbuei ah ka khueh tih, ka sawt vaengah thuituennah la ka loh.
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33Bet ip, bet ngam, kut bet a poem neh yalh pahoi.
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34Te vaengah na khodaeng loh aka cetpaitai bangla, na tloelnah loh photling aka bai hlang bangla ha pawk.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.