Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Non portare invidia agli uomini malvagi, E non desiderare di esser con loro.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2Perciocchè il cuor loro macchina rapina, E le lor labbra parlano d'iniquità.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3La casa sarà edificata per sapienza, E sarà stabilita per prudenza.
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4E per conoscimento le camere saranno ripiene Di beni preziosi e dilettevoli, d'ogni maniera.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5L'uomo savio è forte; E l'uomo intendente è possente di forza.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6Perciocchè con prudenti consigli tu farai la guerra; E la salute è posta in moltitudine di consiglieri.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7Le sapienze son troppo alte per lo stolto; Egli non aprirà la bocca nella porta.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8Chi divisa far male Sarà chiamato uomo malizioso.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9Il pensiero di stoltizia è peccato; E lo schernitore è l'abbominio degli uomini.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10Se tu ti rallenti nel giorno della distretta, Le tue forze saranno corte.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Se tu ti rattieni dal riscuoter quelli che son tratti alla morte, E quelli che stanno in forse di essere uccisi,
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12Dicendo: Ecco noi non ne sappiamo nulla; Colui che pesa i cuori non vi porrà egli mente? E il guardiano dell'anima tua non lo conoscerà egli, E non renderà egli a ciascuno secondo le sue opere?
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13Figliuol mio, mangia pure del miele; Perciocchè egli è buono; E del favo del miele, che è dolce al tuo palato;
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14Tal sarà la conoscenza della sapienza all'anima tua, Quando tu l'avrai trovata; e vi sarà premio, E la tua speranza non sarà troncata.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15O empio, non insidiar l'abitacolo del giusto, Non guastare il suo ricetto.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16Perciocchè il giusto cade sette volte, e si rileva; Ma gli empi ruinano nel male.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Non rallegrarti, quando il tuo nemico sarà caduto; E quando egli sarà ruinato, il cuor tuo non ne gioisca;
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18Che talora il Signore nol vegga, e che ciò non gli dispiaccia, E ch'egli non istorni l'ira sua d'addosso a lui.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Non adirarti per li maligni; Non portare invidia agli empi.
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20Perciocchè non vi sarà premio alcuno per lo malvagio; La lampana degli empi sarà spenta.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21Figliuol mio, temi il Signore e il re; Non rimescolarti co' rapportatori.
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22Perciocchè in un momento sorgerà la loro calamità; E chi conosce la ruina procedente d'amendue loro?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23Queste cose ancora son per li Savi. Ei non è bene di aver riguardo alla qualità delle persone in giudicio.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24I popoli malediranno, e le nazioni esecreranno Colui che dice all'empio: Tu sei giusto.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25Ma quelli che lo gastigano saranno grati; E benedizione di bene verrà sopra loro.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26Chi risponde parole diritte Bacia le labbra.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Ordina le tue faccende fuori, E mettile in assetto ne' tuoi campi; E poi edificherai la tua casa.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Non essere testimonio contro al tuo prossimo senza cagione; E vorresti tu subornare alcuno con le tue labbra?
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29Non dire: Come egli ha fatto a me, così farò a lui; Io renderò a costui secondo l'opera sua.
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30Io passai già presso al campo del pigro, E presso alla vigna dell'uomo scemo di senno;
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31Ed ecco, amendue erano tutti montati in ortiche, I cardi ne aveano coperto il disopra, E la lor chiusura di pietre era ruinata.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32Ed io, riguardando ciò, vi posi mente; Veduto lo, ne presi ammaestramento.
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33Dormendo un poco, sonnecchiando un poco, Piegando un poco le mani per riposare;
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34La tua povertà verrà come un viandante, E la tua inopia come uno scudiere.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.