Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1Hlang cueih nu loh a im a sak dae, anglat long tah a kut neh a koengloeng.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2BOEIPA aka rhih tah a dueng la cet dae, a longpuei kho aka hmang loh BOEIPA a hnaep.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3Hlang ang kah a ka ah hoemnah kuhci om tih, aka cueih rhoek kah hmuilai loh amamih te a ngaithuen sak.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Saelhung a om pawt vaengah kongduk khaw caih dae, vaito thadueng lamkah canghum cangpai thoeng.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5Oltak rhoek kah laipai tah a laithae moenih. Tedae a honghi kah laipai long tah laithae ni a sat.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6Hmuiyoi loh cueihnah a tlap dae a hong ni, mingnah he aka yakming ham tah yoeikoek mai.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Hlang ang te a hmai lamloh caeh tak, mingnah olka te na ming pawt ve.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8Aka thaai kah cueihnah long tah a longpuei te a yakming dae, aka ang kah a anglat tah thailatnah ni.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Aka ang loh hmaithennah te a hnael dae, aka thuem long tah a laklo ah kolonah a saii.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10A hinglu khahingnah loh lungbuei a ming. Te dongah a kohoenah dongah rhalawt loh boi thil pawh.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11Halang rhoek kah im tah a phae pah vetih aka thuem kah dap tah rhoeng ni.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12Longpuei he hlang kah mikhmuh ah thuem dae a hmailong ah dueknah longpuei la om.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Nueihbu dongah lungbuei loh thak a khoeih tih, a tloihsoi ah kohoenah khaw pha-ueknah la poeh.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14Lungbuei aka balkhong khaw, hlang then khaw a khosing te amah hah bitni.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15Hlangyoe long tah olka boeih te a tangnah dae, aka thaai long tah a khokan te a yakming.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16Aka cueih long tah a rhih tih boethae te a nong tak. Tedae aka ang long tah a paan tih a omtoem.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17Thintoek bangkek loh a anglat a phoe tih, tangkhuepnah aka khueh hlang khaw a hmuhuet uh.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18Hlangyoe loh anglat a pang tih, aka thaai rhoek loh mingnah te a muei uh.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19Hlang thae rhoek te hlang then rhoek kah mikhmuh ah, halang rhoek te hlang dueng kah vongka ah ngam uh ni.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20Khodaeng te a hui long khaw a hmuhuet tih, hlanglen tah muep a lungnah.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21A hui taengah aka hnoelrhoeng uh tah tholh tih, mangdaeng kodo aka rhen tah a yoethen.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Boethae aka uep rhoek te kho a hmang uh moenih a? Tedae sitlohnah neh uepomnah long tah hnothen ni a caai thil.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23Patangnah cungkuem loh kumkonah a om sak. Tedae hmuilai dongkah ol bueng ngawn tah tloelnah la poeh.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24Khuehtawn he aka cueih rhoek kah a rhuisam la om tih, aka ang rhoek tah anglat la anglat coeng.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25Oltak kah laipai loh hinglu a huul tih, hlangthai palat loh laithae a sat.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26BOEIPA hinyahnah dongah pangtungnah sarhi khaw om, te dongah a ca rhoek ham hlipyingnah la om.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27BOEIPA hinyahnah tah hingnah thunsih neh, dueknah hlaeh lamloh aka phaelh sak la om.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28Pilnam kah cangpai dongah ni manghai kah rhuepomnah khaw a om, namtu a om pawt vaengah mangpa kah porhaknah la om.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29Thintoek aka ueh tah bahoeng a lungcuei tih, mueihla bangkek loh anglat ni a pomsang.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30Lungbuei hoeihnah tah pumsa kah hingnah la om tih, thatlainah khaw rhuh keet la poeh.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31Tattloel aka hnaemtaek loh amah aka saii ni a veet, BOEIPA aka thangpom long tah khodaeng a rhen.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32Halang tah a boethae ah bung tih, aka dueng tah a dueknah rhangneh ying.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33Aka yakming kah lungbuei ah cueihnah khaw rhaehrhong tih, hlang ang lakli ah khaw ming uh coeng.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34Duengnah loh namtom a pomsang tih, tholhnah loh namtu te rhaidaeng la a khueh.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35Manghai kah kolonah loh sal te a cangbam tih, a thinpom loh yah a bai.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.