Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2Идущий прямым путем боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежет о Нем.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3В устах глупого - бич гордости; уста же мудрых охраняют их.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Где нет волов, там ясли пусты; а много прибыли от силы волов.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5Верный свидетель не лжет, а свидетель ложный наговорит много лжи.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6Распутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Отойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8Мудрость разумного - знание пути своего, глупость же безрассудных - заблуждение.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Глупые смеются над грехом, а посреди праведных - благоволение.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10Сердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11Дом беззаконных разорится, а жилище праведных процветет.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12Есть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их - путь к смерти.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13И при смехе иногда болит сердце, и концом радости бывает печаль.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14Человек с развращенным сердцем насытится от путей своих, и добрый - от своих.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17Вспыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18Невежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19Преклонятся злые пред добрыми и нечестивые - у ворот праведника.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20Бедный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Не заблуждаются ли умышляющие зло? не знают милости и верности делающие зло; но милость и верность у благомыслящих.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23От всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24Венец мудрых - богатство их, а глупость невежд глупость и есть.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25Верный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26В страхе пред Господом - надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27Страх Господень - источник жизни, удаляющий от сетей смерти.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28Во множестве народа - величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30Кроткое сердце - жизнь для тела, а зависть - гниль для костей.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31Кто теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32За зло свое нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33Мудрость почиет в сердце разумного, и среди глупых дает знать о себе.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34Праведность возвышает народ, а беззаконие - бесчестие народов.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35Благоволение царя - к рабу разумному, а гнев его против того, кто позорит его.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.