Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1智慧妇人建立家室； 愚妄妇人亲手拆毁。
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2行动正直的，敬畏耶和华； 行事乖僻的，却藐视他。
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3愚妄人口中骄傲，如杖责打己身； 智慧人的嘴必保守自己。
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4家里无牛，槽头干净； 土产加多乃凭牛力。
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5诚实见证人不说谎话； 假见证人吐出谎言。
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6亵慢人寻智慧，却寻不着； 聪明人易得知识。
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7到愚昧人面前， 不见他嘴中有知识。
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8通达人的智慧在乎明白己道； 愚昧人的愚妄乃是诡诈。
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9愚妄人犯罪，以为戏耍； 正直人互相喜悦。
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10心中的苦楚，自己知道； 心里的喜乐，外人无干。
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11奸恶人的房屋必倾倒； 正直人的帐棚必兴盛。
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12有一条路，人以为正， 至终成为死亡之路。
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13人在喜笑中，心也忧愁； 快乐至极就生愁苦。
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14心中背道的，必满得自己的结果； 善人必从自己 的行为得以知足 。
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15愚蒙人是话都信； 通达人步步谨慎。
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16智慧人惧怕，就远离恶事； 愚妄人却狂傲自恃。
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17轻易发怒的，行事愚妄； 设立诡计的，被人恨恶。
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18愚蒙人得愚昧为产业； 通达人得知识为冠冕。
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19坏人俯伏在善人面前； 恶人俯伏在义人门口。
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20贫穷人连邻舍也恨他； 富足人朋友最多。
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21藐视邻舍的，这人有罪； 怜悯贫穷的，这人有福。
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22谋恶的，岂非走入迷途吗？ 谋善的， 必得 慈爱和诚实。
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23诸般勤劳都有益处； 嘴上多言乃致穷乏。
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24智慧人的财为自己的冠冕； 愚妄人的愚昧终是愚昧。
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25作真见证的，救人性命； 吐出谎言的， 施行 诡诈。
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26敬畏耶和华的，大有倚靠； 他的儿女也有避难所。
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27敬畏耶和华就是生命的泉源， 可以使人离开死亡的网罗。
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28帝王荣耀在乎民多； 君王衰败在乎民少。
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29不轻易发怒的，大有聪明； 性情暴躁的，大显愚妄。
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30心中安静是肉体的生命； 嫉妒是骨中的朽烂。
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31欺压贫寒的，是辱没造他的主； 怜悯穷乏的，乃是尊敬主。
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32恶人在所行的恶上必被推倒； 义人临死，有所投靠。
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33智慧存在聪明人心中； 愚昧人心里所存的，显而易见。
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34公义使邦国高举； 罪恶是人民的羞辱。
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35智慧的臣子蒙王恩惠； 贻羞的仆人遭其震怒。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.