Приповісток
Chapter 1
Kulish and Puluj Bible (…
vs Synodal Translatio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 1

Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
1Притчи Соломона, сына Давидова, царя Израильского,
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
2чтобы познать мудрость и наставление, понять изречения разума;
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
3усвоить правила благоразумия, правосудия, суда и правоты;
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
4простым дать смышленость, юноше - знание и рассудительность;
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
5послушает мудрый - и умножит познания, и разумный найдет мудрые советы;
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
6чтобы разуметь притчу и замысловатую речь, слова мудрецов и загадки их.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
7Начало мудрости страх Господень; доброе разумение у всех, водящихся им; а благоговение к Богу - начало разумения; глупцы только презирают мудрость и наставление.
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
8Слушай, сын мой, наставление отца твоего и не отвергай завета матери твоей,
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
9потому что это - прекрасный венок для головы твоей и украшение для шеи твоей.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
10Сын мой! если будут склонять тебя грешники, не соглашайся;
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
11если будут говорить: “Иди с нами, сделаем засаду для убийства, подстережем непорочного без вины,
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
12живых проглотим их, как преисподняя, и - целых, как нисходящих в могилу;
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
13наберем всякого драгоценного имущества, наполним дома наши добычею;
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
14жребий твой ты будешь бросать вместе с нами, склад один будет у всех нас”,-
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
15сын мой! не ходи в путь с ними, удержи ногу твою от стези их,
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
16потому что ноги их бегут ко злу и спешат на пролитие крови.
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
17В глазах всех птиц напрасно расставляется сеть,
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
18а делают засаду для их крови и подстерегают их души.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
19Таковы пути всякого, кто алчет чужого добра: оно отнимает жизнь у завладевшего им.
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
20Премудрость возглашает на улице, на площадях возвышает голос свой,
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
21в главных местах собраний проповедует, при входах в городские ворота говорит речь свою:
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
22“Доколе, невежды, будете любить невежество? доколе буйные будут услаждаться буйством? доколе глупцы будут ненавидеть знание?
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
23Обратитесь к моему обличению: вот, я изолью на вас дух мой, возвещу вам слова мои.
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
24Я звала, и вы не послушались; простирала руку мою, и не было внимающего;
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
25и вы отвергли все мои советы, и обличений моих не приняли.
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
26За то и я посмеюсь вашей погибели; порадуюсь, когда придет на вас ужас;
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
27когда придет на вас ужас, как буря, и беда, как вихрь, принесется на вас; когда постигнет вас скорбь и теснота.
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
28Тогда будут звать меня, и я не услышу; с утра будут искать меня, и не найдут меня.
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
29За то, что они возненавидели знание и не избрали для себя страха Господня,
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
30не приняли совета моего, презрели все обличения мои;
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
31за то и будут они вкушать от плодов путей своих и насыщаться от помыслов их.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
32Потому что упорство невежд убьет их, и беспечность глупцов погубит их,
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
33а слушающий меня будет жить безопасно и спокойно, не страшась зла”.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.