Приповісток 30
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Се слова Агура, сина Якейового, — слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:
1Jakeh capa Agur kah ol he, Ithiel hlang, Ithiel neh Ukal taengah olphong olrhuh la om.
2Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;
2Kai he hlang lakah ka kotalh ngawn cakhaw, hlang loh kai taengah yakmingnah khueh pawh.
3Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.
3Cueihnah ka cang pawt dae, a cim mingnah te ka ming.
4Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?
4Ulae vaan la aka luei tih aka rhum? A kutnarhum dongah khohli aka buem te ulae? Himbai dongah tui aka cun te ulae? Diklai khobawt boeih aka thoh te ulae? A ming ta melae, a capa ming ta balae? na ming atah.
5Всяке слово в Бога — чисте; він — охорона вповаючим на його.
5Pathen kah olthui boeih tah cilpoe la om. Amah dongah aka ying rhoek ham tah photling la a om pah.
6Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.
6A ol te thap boeh, namah te n'tluung vetih na laithae phoe ve.
7Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:
7Namah taeng lamkah te panit ni kam bih. Ka duek hlanah kai taengah hloh boeh.
8Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
8A poeyoek neh laithae ol tah kai taeng lamloh hla saeh. Kai taengah he khodaeng khaw, khuehtawn khaw m'pae boeh. Ka buhvae dongkah buhham mah kai n'cah mai.
9Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
9Ka kum vaengah tah ka basa vetih, “BOEIPA te unim,” vik ka ti tholh ve. Ka khawk vaengah ka huen vetih ka Pathen ming te ka pha tholh ve.
10Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
10A boei taeng, a boei taengah sal te thet pah boeh. Namah te thae m'phoei thil vetih, na boe ve.
11Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
11A napa kah cadilcahma aka tap loh a manu te khaw a uem noek moenih.
12Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
12A khawt te sil pawt dae, amah mikhmuh neh aka cim cadilcahma,
13Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
13A mik neh mat pomsang uh tih, a mikkhu aka huel cadilcahma,
14Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї — ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
14A no te cunghang bangla, a pumcu te tumcaca bangla, diklai mangdaeng neh khodaeng hlang aka yoop cadilcahma,
15Ненаситність дві дочки має: „давай, давай!‟ А навіть — три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
15Vawt canu rhoi loh, “M'pae, m'pae,” a ti. Pathum khaw cung rhoi pawh. Pali khaw, “Rhoeh coeng,” ti rhoi pawh.
16Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
16Saelkhui neh caya kah a bung, tui aka hah pawh diklai, rhoeh aka ti tlaih pawh hmai pawn ni.
17Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
17A napa aka tamdaeng tih, a manu kah boengainah dongah aka hnoelrhoeng kah a mik tah, soklong vangak loh a koeih vetih atha ca loh a caak ni.
18Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
18Amih pathum mah kai ham tah khobaerhambae coeng dae, a pili phoeikah amih pali he khaw ka ming thai moenih.
19Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
19Vaan ah atha kah longpuei, lungpang dongah rhul kah longpuei, tuitun tuilung kah sangpho longpuei, hula taengkah tongpa longpuei he ni.
20Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!
20Samphaih nu kah a khosing tah, a caak neh a ka a huih tih, “boethae ka saii pawh,” a ti.
21Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:
21Diklai aka tlai sak pathum neh diklai loh a phueih thai pawh pali tah,
22Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,
22Sal te tloep a manghai vaengah, aka ang te buh a hah vaengah,
23Плюгаву женщину, коли заміж вийде, і служебку, як займе місце господинї своєї.
23Rhukom te tloep a hmuhuet vaengah, imom loh a boeinu a pang vaengah,
24А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;
24Amih pali he diklai hmankah a yit koek la om dae cueih rhoela cueih uh.
25Мурашки, — народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;
25Lunghi he a pilnam khaw tlung pawt dae, khohal ah amamih caak te a soepsoei coeng.
26Миші, — народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;
26Saphih khaw a pilnam te pilnu pawt dae, thaelpang khuiah a im a khueh.
27В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;
27Kaisih te manghai tal dae a pum la huek khong uh.
28Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.
28Imrhai loh kut neh na tuuk mai tih, amah tah manghai kah bawkim ah na om van bal.
29А сї троє мають ходу стрійну, ба, четверо гордо виступають:
29Khokan aka yanghoep pathum neh a caeh aka thuem pali tah amih ni.
30Лев, — силач між зьвірами, нїкому не вступить; кінь і козел, та царь серед свого народу.
30Sathueng tah Rhamsa boeih lakah tlung tih, a mikhmuh kah boeih tah mael tak pawh.
31Коли ти, загнавшись в лютостї, зробив безумство коли, та знов замислив недобре, то затули уста рукою;
31A cinghen aka caplawh maaetal neh manghai amah taengah aka bop rhoek.
32Бо, як збиваннє молока дає масло, а удар у ніс виводить кров, так і розбуджений гнїв виводить сварку.
32Dangrhoek ham vaengah na tahah tih na mangtaeng akhaw na ka te na kut neh buem.
no verse 33 in this text
33Suktui a ken vaengah suknaeng la poeh. Hnarhong a pai vaengah thii long. Thintoek a phul vaengah tuituknah la coeng.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.