Приповісток 30
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Се слова Агура, сина Якейового, — слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:
1Slova Agura, syna Jáke. Sepsání řečí muže toho k Itielovi, k Itielovi a Uchalovi.
2Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;
2Jistě žeť jsem hloupější nad jiné, tak že rozumnosti člověka obecného nemám,
3Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.
3Aniž jsem se naučil moudrosti, a umění svatých neumím.
4Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?
4Kdo vstoupil v nebe, i sstoupil? Kdo sebral vítr do hrstí svých? Kdo shrnul vody v roucho své? Kdo upevnil všecky končiny země? Které jméno jeho, a jaké jméno syna jeho, víš-li?
5Всяке слово в Бога — чисте; він — охорона вповаючим на його.
5Všeliká výmluvnost Boží přečištěná jest; onť jest štít doufajících v něho.
6Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.
6Nepřidávej k slovům jeho, aby tě nekáral, a byl bys ve lži postižen.
7Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:
7Dvou věcí žádám od tebe, neoslýchejž mne, prvé než umru:
8Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
8Marnost a slovo lživé vzdal ode mne, chudoby neb bohatství nedávej mi, živ mne pokrmem vedlé potřeby mé,
9Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
9Abych snad nasycen jsa, tě nezapřel, a neřekl: Kdo jest Hospodin? a abych zchudna, nekradl, a nebral naprázdno jména Hospodina Boha svého.
10Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
10Nesoč na služebníka před pánem jeho, aťby nezlořečil, a ty abys nehřešil.
11Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
11Jest pokolení, kteréž otci svému zlořečí, a matce své nedobrořečí.
12Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
12Jest pokolení čisté samo u sebe, ačkoli od nečistot svých není obmyto.
13Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
13Jest pokolení, jehož vysoké jsou oči, a víčka jeho jsou vyzdvižená.
14Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї — ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
14Jest pokolení, jehož zubové jsou mečové, a třenovní zubové jeho nožové, k zžírání chudých na zemi a nuzných na světě.
15Ненаситність дві дочки має: „давай, давай!‟ А навіть — три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
15Pijavice má dvě dcery říkající: Dej, dej. Tři věci nebývají nasyceny, anobrž čtyry, kteréž nikdy neřeknou: Dosti:
16Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
16Peklo a život neplodné, země též nebývá nasycena vodou, a oheň neříká: Dosti.
17Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
17Oko, kteréž se posmívá otci, a pohrdá poslušenstvím matky, vyklubí krkavci potoční, aneb snědí je orličata.
18Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
18Tři tyto věci skryty jsou přede mnou, nýbrž čtyry, kterýchž neznám:
19Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
19Cesty orlice v povětří, cesty hada na skále, cesty lodí u prostřed moře, a cesty muže při panně.
20Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!
20Takováž jest cesta ženy cizoložné: Jí, a utře ústa svá, a dí: Nepáchala jsem nepravosti.
21Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:
21Pode třmi věcmi pohybuje se země, anobrž pod čtyřmi, jichž nemůž snésti:
22Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,
22Pod služebníkem, když kraluje, a bláznem, když se nasytí chleba;
23Плюгаву женщину, коли заміж вийде, і служебку, як займе місце господинї своєї.
23Pod omrzalou, když se vdá, a děvkou, když dědičkou bývá paní své.
24А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;
24Ètyry tyto věci jsou malé na zemi, a však jsou moudřejší nad mudrce:
25Мурашки, — народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;
25Mravenci, lid nesilný, kteříž však připravují v létě pokrm svůj;
26Миші, — народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;
26Králíkové, lid nesilný, kteříž však stavějí v skále dům svůj;
27В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;
27Krále nemají kobylky, a však vycházejí po houfích všecky;
28Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.
28Pavouk rukama dělá, a bývá na palácích královských.
29А сї троє мають ходу стрійну, ба, четверо гордо виступають:
29Tři tyto věci udatně vykračují, anobrž čtyry, kteréž zmužile chodí:
30Лев, — силач між зьвірами, нїкому не вступить; кінь і козел, та царь серед свого народу.
30Lev nejsilnější mezi zvířaty, kterýž neustupuje před žádným;
31Коли ти, загнавшись в лютостї, зробив безумство коли, та знов замислив недобре, то затули уста рукою;
31Přepásaný na bedrách kůň neb kozel, a král, proti němuž žádný nepovstává.
32Бо, як збиваннє молока дає масло, а удар у ніс виводить кров, так і розбуджений гнїв виводить сварку.
32Jestliže jsi bláznil, vynášeje se, a myslil-lis zle, ruku na ústa polož.
no verse 33 in this text
33Kdo tluče smetanu, stlouká máslo, a stiskání nosu vyvodí krev, tak popouzení k hněvu vyvodí svár.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.