Приповісток 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.
1Synu můj, ostříhej řečí mých, a přikázaní má schovej u sebe.
2Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.
2Ostříhej přikázaní mých, a živ budeš, a naučení mého jako zřítelnice očí svých.
3Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.
3Přivaž je na prsty své, napiš je na tabuli srdce svého.
4Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).
4Rci moudrosti: Sestra má jsi ty, a rozumnost přítelkyní jmenuj,
5Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.
5Aby tě ostříhala od ženy cizí, od postranní, jenž řečmi svými lahodí.
6Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,
6Nebo z okna domu svého okénkem vyhlédaje,
7Та й побачив серед недосьвідних, — постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,
7Viděl jsem mezi hloupými, spatřil jsem mezi mládeží mládence bláznivého.
8Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,
8Kterýž šel po ulici vedlé úhlu jejího, a cestou k domu jejímu kráčel,
9В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.
9V soumrak, u večer dne, ve tmách nočních a v mrákotě.
10І ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,
10A aj, žena potkala ho v ozdobě nevěstčí a chytrého srdce,
11Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:
11Štěbetná a opovážlivá, v domě jejím nezůstávají nohy její,
12То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.
12Jednak vně, jednak na ulici u každého úhlu úklady činící.
13От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:
13I chopila jej, a políbila ho, a opovrhši stud, řekla jemu:
14В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;
14Oběti pokojné jsou u mne, dnes splnila jsem slib svůj.
15Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й — знайшла тебе;
15Protož vyšla jsem vstříc tobě, abych pilně hledala tváři tvé, i nalezla jsem tě.
16Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;
16Koberci jsem obestřela lůže své, s řezbami a prostěradly Egyptskými,
17Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
17Vykadila jsem pokojík svůj mirrou a aloe a skořicí.
18Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
18Poď, opojujme se milostí až do jitra, obveselíme se v milosti.
19Мужа бо дома нема, — вибравсь у далеку дорогу;
19Nebo není muže doma, odšel na cestu dalekou.
20Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
20Pytlík peněz vzal s sebou, v jistý den vrátí se do domu svého.
21Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
21I naklonila ho mnohými řečmi svými, a lahodností rtů svých přinutila jej.
22Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
22Šel za ní hned, jako vůl k zabití chodívá, a jako blázen v pouta, jimiž by trestán byl.
23Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
23Dokudž nepronikla střela jater jeho, pospíchal jako pták k osídlu, nevěda, že ono bezživotí jeho jest.
24Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.
24Protož nyní, synové, slyšte mne, a pozorujte řečí úst mých.
25Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:
25Neuchyluj se k cestám jejím srdce tvé, aniž se toulej po stezkách jejích.
26Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;
26Nebo mnohé zranivši, porazila, a silní všickni zmordováni jsou od ní.
27Дом її — се битий шлях у преисподню, ведучий в саме мешканнє смертї.
27Cesty pekelné dům její, vedoucí do skrýší smrti.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.