Приповісток 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
1Synu můj, slíbil-lis za přítele svého, podal-lis cizímu ruky své,
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
2Zapleten jsi slovy úst svých, jat jsi řečmi úst svých.
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
3Učiniž tedy toto, synu můj, a vyprosť se, poněvadžs se dostal v ruku přítele svého. Jdi, pokoř se, a probuď přítele svého.
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
4Nedej usnouti očím svým, a zdřímati víčkám svým.
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
5Vydři se jako srna z ruky, a jako pták z ruky čižebníka.
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
6Jdi k mravenci, lenochu, shlédni cesty jeho, a nabuď moudrosti.
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
7Kterýž nemaje vůdce, ani správce, ani pána,
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
8Připravuje v létě pokrm svůj, shromažďuje ve žni potravu svou.
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
9Dokudž lenochu ležeti budeš? Skoro-liž vstaneš ze sna svého?
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
10Maličko pospíš, maličko zdřímeš, maličko složíš ruce, abys poležel,
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
11V tom přijde jako pocestný chudoba tvá, a nouze tvá jako muž zbrojný.
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
12Èlověk nešlechetný, muž nepravý chodí v převrácenosti úst.
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
13Mhourá očima svýma, mluví nohama svýma, ukazuje prsty svými.
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
14Převrácenost všeliká jest v srdci jeho, smýšlí zlé všelikého času, sváry rozsívá.
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
15A protož v náhle přijde bída jeho, rychle setřín bude, a nebudeť uléčení.
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
16Těchto šesti věcí nenávidí Hospodin, a sedmá ohavností jest duši jeho:
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
17Očí vysokých, jazyka lživého, a rukou vylévajících krev nevinnou,
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
18Srdce, kteréž ukládá myšlení nepravá, noh kvapných běžeti ke zlému,
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
19Svědka lživého, mluvícího lež, a toho, jenž rozsívá různice mezi bratřími.
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
20Ostříhejž, synu můj, přikázaní otce svého, a neopouštěj naučení matky své.
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
21Přivazuj je k srdci svému ustavičně, a k hrdlu svému je připínej.
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
22Kamžkoli půjdeš, ono tě zprovodí, když spáti budeš, bude tě ostříhati, a když procítíš, bude s tebou rozmlouvati,
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
23(Nebo přikázaní jest svíce, a naučení světlo, a cesta života jsou domlouvání vyučující),
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
24Aby tě ostříhalo od ženy zlé, od úlisnosti jazyka ženy cizí.
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
25Nežádejž krásy její v srdci svém, a nechať tě nejímá víčky svými.
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
26Nebo příčinou ženy cizoložné zchudl bys až do kusu chleba, anobrž žena cizoložná drahou duši ulovuje.
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
27Může-liž kdo skrýti oheň v klíně svém, aby roucho jeho se nepropálilo?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
28Může-liž kdo choditi po uhlí řeřavém, aby nohy jeho se neopálily?
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
29Tak kdož vchází k ženě bližního svého, nebudeť bez viny, kdož by se jí koli dotkl.
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
30Neuvozují potupy na zloděje, jestliže by ukradl, aby nasytil život svůj, když lační,
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
31Ač postižen jsa, navracuje to sedmernásobně, vším statkem domu svého nahražuje:
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
32Ale cizoložící s ženou blázen jest; kdož hubí duši svou, tenť to činí;
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
33Trápení a lehkosti dochází, a útržka jeho nebývá shlazena.
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
34Nebo zůřivý jest hněv muže, a neodpouštíť v den pomsty.
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
35Neohlídá se na žádnou záplatu, aniž přijímá, by i množství darů dával.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.