Приповісток 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому.
1[Statera dolosa abominatio est apud Dominum, et pondus æquum voluntas ejus.
2За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.
2Ubi fuerit superbia, ibi erit et contumelia; ubi autem est humilitas, ibi et sapientia.
3Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.
3Simplicitas justorum diriget eos, et supplantatio perversorum vastabit illos.
4Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.
4Non proderunt divitiæ in die ultionis; justitia autem liberabit a morte.
5Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.
5Justitia simplicis diriget viam ejus, et in impietate sua corruet impius.
6Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.
6Justitia rectorum liberabit eos, et in insidiis suis capientur iniqui.
7Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.
7Mortuo homine impio, nulla erit ultra spes, et exspectatio sollicitorum peribit.
8Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.
8Justus de angustia liberatus est, et tradetur impius pro eo.]
9Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.
9[Simulator ore decipit amicum suum; justi autem liberabuntur scientia.
10Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.
10In bonis justorum exsultabit civitas, et in perditione impiorum erit laudatio.
11Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.
11Benedictione justorum exaltabitur civitas, et ore impiorum subvertetur.
12Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.
12Qui despicit amicum suum indigens corde est; vir autem prudens tacebit.
13Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу.
13Qui ambulat fraudulenter, revelat arcana; qui autem fidelis est animi, celat amici commissum.
14Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.
14Ubi non est gubernator, populus corruet; salus autem, ubi multa consilia.
15Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.
15Affligetur malo qui fidem facit pro extraneo; qui autem cavet laqueos securus erit.
16Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.
16Mulier gratiosa inveniet gloriam, et robusti habebunt divitias.]
17Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.
17[Benefacit animæ suæ vir misericors; qui autem crudelis est, etiam propinquos abjicit.
18Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.
18Impius facit opus instabile, seminanti autem justitiam merces fidelis.
19Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.
19Clementia præparat vitam, et sectatio malorum mortem.
20Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.
20Abominabile Domino cor pravum, et voluntas ejus in iis qui simpliciter ambulant.
21Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.
21Manus in manu non erit innocens malus; semen autem justorum salvabitur.
22Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.
22Circulus aureus in naribus suis, mulier pulchra et fatua.
23Бажаннє праведних — одно лиш добро, дожиданнє безбожних — гнїв.
23Desiderium justorum omne bonum est; præstolatio impiorum furor.
24Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.
24Alii dividunt propria, et ditiores fiunt; alii rapiunt non sua, et semper in egestate sunt.
25Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.
25Anima quæ benedicit impinguabitur, et qui inebriat, ipse quoque inebriabitur.
26Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого — благословеннє.
26Qui abscondit frumenta maledicetur in populis; benedictio autem super caput vendentium.
27Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.
27Bene consurgit diluculo qui quærit bona; qui autem investigator malorum est, opprimetur ab eis.
28Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.
28Qui confidit in divitiis suis corruet: justi autem quasi virens folium germinabunt.
29Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.
29Qui conturbat domum suam possidebit ventos, et qui stultus est serviet sapienti.
30Доробок праведного — дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.
30Fructus justi lignum vitæ, et qui suscipit animas sapiens est.
31Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.
31Si justus in terra recipit, quanto magis impius et peccator !]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.