Приповісток 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?
1Ну стригэ ынцелепчуня ши ну-шь ыналцэ причеперя гласул?
2Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;
2Еа се ашазэ сус, пе ынэлцимь, афарэ пе друм, ла рэспынтий,
3Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:
3ши стригэ лынгэ порць, ла интраря четэций, ла интраря порцилор:
4Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!
4„Оаменилор, кэтре вой стриг ши спре фиий оаменилор се ындряптэ гласул меу.
5Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!
5Ынвэцаци-вэ минте, проштилор, ши ынцелепцици-вэ, небунилор!
6Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
6Аскултаць, кэч ам лукрурь марь де спус ши бузеле ми се дескид ка сэ ынвеце пе алций че есте дрепт!
7Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.
7Кэч гура мя вестеште адевэрул ши бузеле меле урэск минчуна!
8Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
8Тоате кувинтеле гурий меле сунт дрепте, н-ау нимик неадевэрат, нич сучит ын еле.
9Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
9Тоате сунт лэмурите пентру чел причепут ши дрепте пентру чей че ау гэсит штиинца.
10Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
10Примиць май деграбэ ынвэцэтуриле меле декыт арӂинтул ши май деграбэ штиинца декыт аурул скумп.
11Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.
11Кэч ынцелепчуня прецуеште май мулт декыт мэргэритареле ши ничун лукру де прец ну се поате асемуи ку еа.
12Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.
12Еу, ынцелепчуня, ам ка локуинцэ минтя ши пот нэскочи челе май кибзуите планурь.
13Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.
13Фрика де Домнул есте урыря рэулуй; труфия ши мындрия, пуртаря ря ши гура минчиноасэ – ятэ че урэск еу.
14В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.
14Де ла мине вин сфатул ши избында, еу сунт причеперя, а мя есте путеря.
15Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;
15Прин мине ымпэрэцеск ымпэраций ши дау воевозий порунчь дрепте.
16Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.
16Прин мине кырмуеск дрегэторий ши май-марий, тоць жудекэторий пэмынтулуй.
17Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.
17Еу юбеск пе чей че мэ юбеск, ши чей че мэ каутэ ку тот динадинсул мэ гэсеск.
18І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;
18Ку мине сунт богэция ши слава, авуцииле трайниче ши дрептатя.
19Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.
19Родул меу есте май бун декыт аурул чел май курат ши венитул меу ынтрече арӂинтул чел май алес.
20Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,
20Еу умблу пе каля невиновэцией, пе мижлокул кэрэрилор неприхэнирий,
21Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.
21ка сэ дау о адевэратэ моштенире челор че мэ юбеск ши сэ ле умплу вистиерииле.
22Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
22Домнул м-а фэкут чя динтый динтре лукрэриле Луй, ынаинтя челор май векь лукрэрь але Луй.
23Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
23Еу ам фост ашезатэ дин вешничие, ынаинте де орьче ынчепут, ынаинте де а фи пэмынтул.
24Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
24Ам фост нэскутэ кынд ынкэ ну ерау адынкурь, нич извоаре ынкэркате ку апе;
25Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
25ам фост нэскутэ ынаинте де ынтэриря мунцилор, ынаинте де а фи дялуриле,
26Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
26кынд ну ерау ынкэ нич пэмынтул, нич кымпииле, нич чя динтый фэрымэ дин пулберя лумий.
27Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
27Кынд а ынтокмит Домнул черуриле, еу ерам де фацэ; кынд а трас о заре пе фаца адынкулуй,
28Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
28кынд а пиронит норий сус ши кынд ау цышнит ку путере извоареле адынкулуй,
29Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —
29кынд а пус ун хотар мэрий, ка апеле сэ ну трякэ песте порунка Луй, кынд а пус темелииле пэмынтулуй,
30Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
30еу ерам мештерул Луй, ла лукру лынгэ Ел, ши ын тоате зилеле ерам десфэтаря Луй, жукынд неынчетат ынаинтя Луй,
31Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.
31жукынд пе ротоколул пэмынтулуй Сэу ши гэсинду-мь плэчеря ын фиий оаменилор.
32Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.
32Ши акум, фиилор, аскултаци-мэ, кэч фериче де чей че пэзеск кэиле меле!
33Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.
33Аскултаць ынвэцэтура, ка сэ вэ фачець ынцелепць, ши ну лепэдаць сфатул меу!
34Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!
34Фериче де омул каре м-аскултэ, каре вегязэ зилник ла порциле меле ши пэзеште прагул уший меле!
35Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;
35Кэч чел че мэ гэсеште, гэсеште вяца ши капэтэ бунэвоинца Домнулуй.
36Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.
36Дар чел че пэкэтуеште ымпотрива мя ышь ватэмэ суфлетул сэу; тоць чей че мэ урэск пе мине юбеск моартя.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.