Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Ein Armer, der in seiner Frömmigkeit wandelt, ist besser denn ein Verkehrter mit seinen Lippen, der doch ein Narr ist.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Wo man nicht mit Vernunft handelt, da geht's nicht wohl zu; und wer schnell ist mit Füßen, der tut sich Schaden.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3Die Torheit eines Menschen verleitet seinen Weg, und doch tobt sein Herz wider den HERRN.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Gut macht viele Freunde; aber der Arme wird von seinen Freunden verlassen.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5Ein falscher Zeuge bleibt nicht ungestraft; und wer Lügen frech redet, wird nicht entrinnen.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Viele schmeicheln der Person des Fürsten; und alle sind Freunde des, der Geschenke gibt.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7Den Armen hassen alle seine Brüder; wie viel mehr halten sich seine Freunde von ihm fern! Und wer sich auf Worte verläßt, dem wird nichts.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8Wer klug wird, liebt sein Leben; und der Verständige findet Gutes.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9Ein falscher Zeuge bleibt nicht ungestraft; und wer frech Lügen redet, wird umkommen.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Dem Narren steht nicht wohl an, gute Tage haben, viel weniger einem Knecht, zu herrschen über Fürsten.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11Wer geduldig ist, der ist ein kluger Mensch, und ist ihm eine Ehre, daß er Untugend überhören kann.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12Die Ungnade des Königs ist wie das Brüllen eines jungen Löwen; aber seine Gnade ist wie der Tau auf dem Grase.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13Ein törichter Sohn ist seines Vaters Herzeleid, und ein zänkisches Weib ein stetiges Triefen.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14Haus und Güter vererben die Eltern; aber ein vernünftiges Weib kommt vom HERRN.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Faulheit bringt Schlafen, und eine lässige Seele wird Hunger leiden.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16Wer das Gebot bewahrt, der bewahrt sein Leben; wer aber seines Weges nicht achtet, wird sterben.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17Wer sich des Armen erbarmt, der leihet dem HERRN; der wird ihm wieder Gutes vergelten.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Züchtige deinen Sohn, solange Hoffnung da ist; aber laß deine Seele nicht bewegt werden, ihn zu töten.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19Großer Grimm muß Schaden leiden; denn willst du ihm steuern, so wird er noch größer.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Gehorche dem Rat, und nimm Zucht an, daß du hernach weise seiest.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21Es sind viel Anschläge in eines Mannes Herzen; aber der Rat des HERRN besteht.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22Ein Mensch hat Lust an seiner Wohltat; und ein Armer ist besser denn ein Lügner.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23Die Furcht des HERRN fördert zum Leben, und wird satt bleiben, daß kein Übel sie heimsuchen wird.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24Der Faule verbirgt seine Hand im Topf und bringt sie nicht wieder zum Munde.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Schlägt man den Spötter, so wird der Unverständige klug; straft man einen Verständigen, so wird er vernünftig.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26Wer Vater verstört und Mutter verjagt, der ist ein schändliches und verfluchtes Kind.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Laß ab, mein Sohn, zu hören die Zucht, und doch abzuirren von vernünftiger Lehre.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28Ein loser Zeuge spottet des Rechts, und der Gottlosen Mund verschlingt das Unrecht.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Den Spöttern sind Strafen bereitet, und Schläge auf der Narren Rücken.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.