Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1MEJOR es un bocado seco, y en paz, que la casa de contienda llena de víctimas.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2El siervo prudente se enseñoreará del hijo que deshonra, y entre los hermanos partirá la herencia.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3El crisol para la plata, y la hornaza para el oro: mas Jehová prueba los corazones.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4El malo está atento al labio inicuo; y el mentiroso escucha á la lengua detractora.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5El que escarnece al pobre, afrenta á su Hacedor: y el que se alegra en la calamidad, no quedará sin castigo.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Corona de los viejos son los hijos de los hijos; y la honra de los hijos, sus padres.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7No conviene al necio la altilocuencia: ¡cuánto menos al príncipe el labio mentiroso!
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8Piedra preciosa es el cohecho en ojos de sus dueños: á donde quiera que se vuelve, da prosperidad.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9El que cubre la prevaricación, busca amistad: mas el que reitera la palabra, aparta al amigo.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10Aprovecha la reprensión en el entendido, más que si cien veces hiriese en el necio.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11El rebelde no busca sino mal; y mensajero cruel será contra él enviado.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Mejor es se encuentre un hombre con una osa á la cual han robado sus cachorros, que con un fatuo en su necedad.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13El que da mal por bien, no se apartará el mal de su casa.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14El que comienza la pendencia es como quien suelta las aguas: deja pues la porfía, antes que se enmarañe.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15El que justifica al impío, y el que condena al justo, ambos á dos son abominación á Jehová.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16¿De qué sirve el precio en la mano del necio para comprar sabiduría, no teniendo entendimiento?
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17En todo tiempo ama el amigo; y el hermano para la angustia es nacido.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18El hombre falto de entendimiento toca la mano, fiando á otro delante de su amigo.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19La prevaricación ama el que ama pleito; y el que alza su portada, quebrantamiento busca.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20El perverso de corazón nunca hallará bien: y el que revuelve con su lengua, caerá en mal.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21El que engendra al necio, para su tristeza lo engendra : y el padre del fatuo no se alegrará.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22El corazón alegre produce buena disposición: mas el espíritu triste seca los huesos.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23El impío toma dádiva del seno, para pervertir las sendas del derecho.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24En el rostro del entendido aparece la sabiduría: mas los ojos del necio vagan hasta el cabo de la tierra.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25El hijo necio es enojo á su padre, y amargura á la que lo engendró.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26Ciertamente no es bueno condenar al justo, ni herir á los príncipes que hacen lo recto.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27Detiene sus dichos el que tiene sabiduría: de prudente espíritu es el hombre entendido.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28Aun el necio cuando calla, es contado por sabio: el que cierra sus labios es entendido.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.