Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Mieux vaut un morceau de pain sec, avec la paix, Qu’une maison pleine de viandes, avec des querelles.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2Un serviteur prudent domine sur le fils qui fait honte, Et il aura part à l’héritage au milieu des frères.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3Le creuset est pour l’argent, et le fourneau pour l’or; Mais celui qui éprouve les cœurs, c’est l’Éternel.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4Le méchant est attentif à la lèvre inique, Le menteur prête l’oreille à la langue pernicieuse.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5Celui qui se moque du pauvre outrage celui qui l’a fait; Celui qui se réjouit d’un malheur ne restera pas impuni.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Les enfants des enfants sont la couronne des vieillards, Et les pères sont la gloire de leurs enfants.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Les paroles distinguées ne conviennent pas à un insensé; Combien moins à un noble les paroles mensongères!
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8Les présents sont une pierre précieuse aux yeux de qui en reçoit; De quelque côté qu’ils se tournent, ils ont du succès.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9Celui qui couvre une faute cherche l’amour, Et celui qui la rappelle dans ses discours divise les amis.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10Une réprimande fait plus d’impression sur l’homme intelligent Que cent coups sur l’insensé.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11Le méchant ne cherche que révolte, Mais un messager cruel sera envoyé contre lui.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Rencontre une ourse privée de ses petits, Plutôt qu’un insensé pendant sa folie.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13De celui qui rend le mal pour le bien Le mal ne quittera point la maison.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14Commencer une querelle, c’est ouvrir une digue; Avant que la dispute s’anime, retire-toi.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15Celui qui absout le coupable et celui qui condamne le juste Sont tous deux en abomination à l’Éternel.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16A quoi sert l’argent dans la main de l’insensé? A acheter la sagesse?… Mais il n’a point de sens.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17L’ami aime en tout temps, Et dans le malheur il se montre un frère.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18L’homme dépourvu de sens prend des engagements, Il cautionne son prochain.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19Celui qui aime les querelles aime le péché; Celui qui élève sa porte cherche la ruine.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20Un cœur faux ne trouve pas le bonheur, Et celui dont la langue est perverse tombe dans le malheur.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21Celui qui donne naissance à un insensé aura du chagrin; Le père d’un fou ne peut pas se réjouir.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22Un cœur joyeux est un bon remède, Mais un esprit abattu dessèche les os.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23Le méchant accepte en secret des présents, Pour pervertir les voies de la justice.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24La sagesse est en face de l’homme intelligent, Mais les yeux de l’insensé sont à l’extrémité de la terre.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25Un fils insensé fait le chagrin de son père, Et l’amertume de celle qui l’a enfanté.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26Il n’est pas bon de condamner le juste à une amende, Ni de frapper les nobles à cause de leur droiture.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27Celui qui retient ses paroles connaît la science, Et celui qui a l’esprit calme est un homme intelligent.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28L’insensé même, quand il se tait, passe pour sage; Celui qui ferme ses lèvres est un homme intelligent.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.