Екклезіаста 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І обернувсь я, й побачив всяку пригнобу, що дїється під сонцем, і бачив сльози пригноблених, що нема їм утїшителя; а тут у руках гнобителїв — сила, за тих же нїхто не заступиться.
1But I returned and considered all the oppressions that are done under the sun; and behold the tears of such as were oppressed, and they had no comforter; and on the side of their oppressors there was power, but they had no comforter.
2І вважав я тих, що померли, щаслившими над живих, — тих, що вже нема на сьвіті, над тих, що живі ще;
2Wherefore I praised the dead that are already dead more than the living that are yet alive;
3А над сих і тих щаслившими — ще ненароджених на сьвіт, що не бачили того зла, яке дїється під сонцем.
3but better than they both is he that hath not yet been, who hath not seen the evil work that is done under the sun.
4Бачив я таки, що всяка праця й всяка користь з роботи викликує зависть між людьми. Та й се — марнота й мука духові.
4Again, I considered all labour and all excelling in work, that it is a man's rivalry with his neighbour. This also is vanity and a striving after wind.
5Дурень той, хто седить, склавши руки, й гризе власне тїло, приговорюючи:
5The fool foldeth his hands together, and eateth his own flesh.
6Лучше жменя в спокою над пригорщі, повні працї й марного силкування.
6Better is a handful of quietness, than both the hands full of labour and striving after wind.
7І знов я обернувся, та й побачив марноту під сонцем:
7Then I returned and saw vanity under the sun.
8Людина собі одинока, нї сина, нї брата, а не перестає працювати, очі його ненаситні на багацтво. Та кому ж се я дбаю, й позбавляю душу мою всякого добра? Та й се — марнота й недобра робота!
8There is one that is alone, and he hath not a second; yea, he hath neither son nor brother; yet is there no end of all his labour, neither is his eye satisfied with riches: 'for whom then do I labour, and bereave my soul of pleasure?' This also is vanity, yea, it is a grievous business.
9Двом лучше, нїж одному, вони бо мають більшу користь із своєї працї;
9Two are better than one; because they have a good reward for their labour.
10Бо як один упаде, другий підніме свого товариша. Горе ж одинокому, як упаде, а нема другого, що підняв би його.
10For if they fall, the one will lift up his fellow; but woe to him that is alone when he falleth, and hath not another to lift him up.
11Так само, як лежать удвох, — їм тепло; а хто самітен, як йому нагрітись?
11Again, if two lie together, then they have warmth; but how can one be warm alone?
12І коли хто подужає одного, то удвох встоять проти його. Троіста нитка не так хутко рветься.
12And if a man prevail against him that is alone, two shall withstand him; and a threefold cord is not quickly broken.
13Лучший убогий та розумний молодик, нїж старий, а дурний царь, що не вміє приймати поради;
13Better is a poor and wise child than an old and foolish king, who knoweth not how to receive admonition any more.
14Бо той, вийшовши з темницї, стане царем, дарма що в свойму царстві родився убогим.
14For out of prison he came forth to be king; although in his kingdom he was born poor.
15Бачив я між усїма, що ходять під сонцем, із тим другим молодиком, що займе опісля місце тамтого.
15I saw all the living that walk under the sun, that they were with the child, the second, that was to stand up in his stead.
16Безлїч було народу перед ним, а пізнїйші не будуть радуватись ним. І се марнота та мука духові.
16There was no end of all the people, even of all them whom he did lead; yet they that come after shall not rejoice in him. Surely this also is vanity and a striving after wind.
17Уважай на ногу твою, йдучи в дом Божий, і будь готовий, скорше слухати, нїж приносити жертви робом дурнїв, що навіть не знають, як вони не гаразд чинять.
no verse 17 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.