Екклезіаста 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Хто рівен премудрому — а все ж таки хто розуміє значіннє річей? — Мудрість у чоловіка розяснює лице його й перемінює насуплений вид його.
1Who is as the wise man? and who knoweth the interpretation of a thing? A man's wisdom maketh his face to shine, and the boldness of his face is changed.
2Я кажу: Чини волю царську, а се — задля присяги перед Богом.
2I counsel thee: keep the king's command, and that in regard of the oath of God.
3Не квап оддалятись од його; не будь упрямим в ледачому дїлї; бо він, що схоче, все може зробити.
3Be not hasty to go out of his presence; stand not in an evil thing; for he doeth whatsoever pleaseth him.
4Слово царське потужне; хто зважиться сказати йому: Що ти робиш?
4Forasmuch as the king's word hath power; and who may say unto him: 'What doest thou?'
5Хто певнить накази, той не дознає лиха; серце в мудрого знає й час і спосіб;
5Whoso keepeth the commandment shall know no evil thing; and a wise man's heart discerneth time and judgment.
6Про всяку бо річ є час і спосіб, тільки чоловікові лихо з тим,
6For to every matter there is a time and judgment; for the evil of man is great upon him.
7Що він не знає, що станеться, а хто ж скаже йому, як воно станеться?
7For he knoweth not that which shall be; for even when it cometh to pass, who shall declare it unto him?
8Нїхто не властен над духом, щоб здержати дух, і нема в його сили проти дня смертї, нема й пільги в службі віськовій, і провина не вирятує винуватого.
8There is no man that hath power over the wind to retain the wind; neither hath he power over the day of death; and there is no discharge in war; neither shall wickedness deliver him that is given to it.
9Все це я вбачав, звертаючи ввагу на те, що дїється під сонцем. Буває часом, що один чоловік панує над другим чоловіком на шкоду йому.
9All this have I seen, even applied my heart thereto, whatever the work that is done under the sun; what time one man had power over another to his hurt.
10Так бачив я, що ховали чесно безбожників, приходили й відходили з сьвятого місця, й забувано їх у містї, де вони так поводились. Та й се марнота.
10And so I saw the wicked buried, and they entered into their rest; but they that had done right went away from the holy place, and were forgotten in the city; this also is vanity.
11Суд над лихими вчинками не хутко судиться; через те й не лякаєсь серце людське, чинити зло.
11Because sentence against an evil work is not executed speedily, therefore the heart of the sons of men is fully set in them to do evil;
12Та хоч грішник сто раз коїть лихе й тріває в йому, то я знаю, що тільки богобоязливим буде добре, хто почуває почесть перед лицем його;
12because a sinner doeth evil a hundred times, and prolongeth his days — though yet I know that it shall be well with them that fear God, that fear before Him;
13А безбожному не буде щастя й, немов би тїнь, не довго пробуде такий, хто не боїться Бога.
13but it shall not be well with the wicked, neither shall he prolong his days, which are as a shadow, because he feareth not before God.
14Ще ж, буває й ось така марнота на землї: Праведних постигає те, що заслуговали б учинки безбожних, а з безбожними дїється таке, що заслуговали б учинки праведних. І сказав я: та й се — марнота!
14There is a vanity which is done upon the earth: that there are righteous men, unto whom it happeneth according to the work of the wicked; again, there are wicked men, to whom it happeneth according to the work of the righteous — I said that this also is vanity.
15От і вхвалив я веселощі; бо нема нїчого лучшого чоловікові під сонцем, як їсти, пити й веселим серцем уживати; се ж супроводить його в працї в днях життя його, що дав йому Бог під сонцем.
15So I commended mirth, that a man hath no better thing under the sun, than to eat, and to drink, and to be merry, and that this should accompany him in his labour all the days of his life which God hath given him under the sun.
16Як звернув я серце моє на те, щоб зрозуміти мудрість і розгледїти все, що дїється на землї, де то чоловік нї в день нї в ночі не має сну, —
16When I applied my heart to know wisdom, and to see the business that is done upon the earth — for neither day nor night do men see sleep with their eyes —
17Тодї спізнав я по всїх дїлах Божих, що людина не второпає того, що дїється під сонцем. Скільки б нї силкувався чоловік дослїдити, він все таки не здолїє виглибити того; і коли б який мудрець сказав, що він знає, то таки він не може того дослїдити.
17then I beheld all the work of God, that man cannot find out the work that is done under the sun; because though a man labour to seek it out, yet he shall not find it; yea further, though a wise man think to know it, yet shall he not be able to find it.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.