Йоана 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Coptic New Testament (Bohairic)
1Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
1ⲚⲀⲒ ⲀϤⲤⲀϪⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϤⲀⲒ ⲚⲚⲈϤⲂⲀⲖ ⲈⲠϢⲰⲒ ⲈⲦⲪⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲘⲀⲰⲞⲨ ⲘⲠⲈⲔϢⲎⲢⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲠⲈⲔϢⲎⲢⲒ ϮⲰⲞⲨ ⲚⲀⲔ.
2Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
2ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀⲔϮ ⲈⲢϢⲒϢⲒ ⲚⲀϤ ⲈϪⲈⲚ ⲤⲀⲢⲜ ⲚⲒⲂⲈⲚ ϨⲒⲚⲀ ⲪⲎ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒϤ ⲚⲀϤ ⲚⲦⲈϤϮ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲞⲨⲰⲚϦ ⲚⲈⲚⲈϨ.
3Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
3ⲪⲀⲒ ⲆⲈ ⲠⲈ ⲠⲒⲰⲚϦ ⲚⲈⲚⲈϨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨⲤⲞⲨⲰⲚⲔ ⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲦⲀⲪⲘⲎ ⲒⲚⲈⲘ ⲪⲎ ⲈⲦⲀⲔⲞⲨⲞⲢⲠϤ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ.
4Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
4ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲒϮⲰⲞⲨ ⲚⲀⲔ ϨⲒϪⲈⲚ ⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲈⲦⲀⲒϪⲰⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲠⲒϨⲰⲂ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒϤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲚⲦⲀⲀⲒϤ.
5А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
5ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲞⲨ ⲘⲀⲰⲞⲨ ⲚⲎⲒ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲀⲒⲰⲦ ϦⲀⲦⲞⲦⲔ ϦⲈⲚⲠⲒⲰⲞⲨ ⲈⲚⲀϤⲚⲦⲎⲒ ⲚϢⲞⲢⲠ ⲘⲠⲀⲦⲈ ⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ϢⲰⲠⲒ ϦⲀⲦⲞⲦⲔ.
6Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
6ⲀⲒⲞⲨⲰⲚϨ ⲘⲠⲈⲔⲢⲀⲚ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲚⲞⲨⲔ ⲚⲈⲞⲨⲞϨ ⲀⲔⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈⲔⲤⲀϪⲒ ⲀⲨⲀⲢⲈϨ ⲈⲢⲞϤ.
7Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
7ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲞⲨ ⲀⲨⲈⲘⲒ ϪⲈ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ ϨⲀⲚⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦⲔ ⲚⲈ
8Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
8ϪⲈ ⲚⲒⲤⲀϪⲒ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ ⲀⲒⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲰⲞⲨ ϨⲰⲞⲨ ⲀⲨϬⲒⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲘⲒ ⲦⲀⲪⲘⲎⲒ ϪⲈ ⲈⲦⲀⲒⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲚⲀϨϮ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈⲦⲀⲔⲦⲀⲞⲨⲞⲒ.
9Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
9ⲀⲚⲞⲔ ϮⲦⲰⲂϨ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀⲒⲦⲰⲂϨ ⲀⲚ ⲈⲐⲂⲈ ⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲀⲖⲖⲀ ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲎ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒⲦⲞⲨ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲚⲞⲨⲔ ⲚⲈ
10І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
10ⲞⲨⲞϨ ⲚⲎ ⲈⲦⲈⲚⲞⲨⲒ ⲚⲞⲨⲔ ⲚⲈⲞⲨⲞϨ ⲀⲒϬⲒⲰⲞⲨ ⲚϨⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ
11І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
11ⲞⲨⲞϨ ϮⲬⲎ ⲀⲚ ϪⲈ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲚⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲤⲈⲬⲎ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ϮⲚⲎⲞⲨ ϨⲀⲢⲞⲔ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲠⲒⲀⲄⲒⲞⲤ ⲀⲢⲈϨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲚϨⲢⲎⲒ ϦⲈⲚⲠⲈⲔⲢⲀⲚ ⲪⲎ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒϤ ⲚⲎⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲞⲨⲀⲒ ⲘⲠⲈⲚⲢⲎϮ.
12Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
12ϨⲞⲦⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲈⲒⲬⲎ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ⲚⲀⲒⲀⲢⲈϨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲚϨⲢⲎⲒ ϦⲈⲚⲠⲈⲔⲢⲀⲚ ⲪⲎ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎ ⲒϤ ⲚⲎⲒ ⲀⲒⲀⲢⲈϨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈ ϨⲖⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲦⲀⲔⲞ ⲈⲂⲎⲖ ⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲚⲦⲈⲠⲦⲀⲔⲞ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϮⲄⲢⲀⲪⲎ ϪⲰⲔ ⲈⲂⲞⲖ.
13Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
13ϮⲚⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲒⲚⲎⲞⲨ ϨⲀⲢⲞⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲒ ϮⲤⲀϪⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲠⲀⲢⲀϢⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲈϤϪⲎⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ.
14Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
14ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲒϮ ⲚⲰⲞⲨ ⲘⲠⲈⲔⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲘⲈⲤⲦⲰⲞⲨ ϪⲈ ϨⲀⲚⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲀⲚ ⲚⲈⲘⲠⲀⲢⲎϮ ϨⲰ ⲈⲦⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲀⲚ.
15Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
15ⲚⲀⲒϮϨⲞ ⲀⲚ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲔⲞⲖⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲀⲖⲖⲀ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲔⲀⲢⲈϨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ⲠⲒⲠⲈⲦϨⲰⲞⲨ.
16Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
16ϨⲀⲚⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲀⲚ ⲚⲈⲘⲠⲀⲢⲎϮ ϨⲰ ⲈⲦⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲀⲚ.
17Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
17ⲘⲀⲦⲞⲨⲂⲰⲞⲨ ⲚϨⲢⲎⲒ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲠⲈⲦⲈⲪⲰⲔ ⲚⲤⲀϪⲒ ⲠⲈ ϮⲘⲈⲐⲘⲎⲒ.
18Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
18ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀⲔⲞⲨⲞⲢⲠⲦ ⲈⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ⲀⲒⲞⲨⲞⲢⲠⲞⲨ ⲈⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ.
19І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
19ⲞⲨⲞϨ ϮⲦⲞⲨⲂⲞ ⲘⲘⲞⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰⲞⲨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠⲒ ϨⲰⲞⲨ ⲈⲨⲦⲞⲨⲂⲎ ⲞⲨⲦ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲐⲘⲎⲒ.
20Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
20ⲚⲀⲒϮϨⲞ ⲆⲈ ⲀⲚ ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲀⲒ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦⲞⲨ ⲀⲖⲖⲀ ⲚⲈⲘ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲠⲞⲨⲤⲀϪⲒ
21щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
21ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲞⲨⲀⲒ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲪⲒⲰⲦ ⲈⲦⲈⲔϢⲞⲠ ⲚϨⲢⲎ ⲒⲚϦⲎⲦ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ⲚϨⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲔ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲐⲰⲞⲨ ϨⲰⲞⲨ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠⲒ ⲚϦⲎⲦⲈⲚ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲞⲨⲀⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲚⲀϨϮ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈⲦⲀⲔⲦⲀⲞⲨⲞⲒ.
22І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
22ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲒⲰⲞⲨ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒϤ ⲚⲎⲒ ⲀⲒⲦⲎⲒϤ ⲚⲰⲞⲨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠⲒ ϨⲰⲞⲨ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲞⲨⲀⲒ ⲘⲠⲈⲚⲢⲎϮ ϨⲰⲚ ⲈⲚϢⲞⲠ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲞⲨⲀⲒ.
23Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
23ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠⲒ ⲈⲨϪⲎⲔ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲞⲨⲀⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈⲦⲀⲔⲦⲀⲞⲨⲞⲒ.
24Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
24ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲪⲎ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎⲒϤ ⲚⲎⲒ ϮⲞⲨⲰϢ ϨⲒⲚⲀ ⲪⲘⲀ ⲈϮϢⲞⲠ ⲘⲘⲞϤ ⲀⲚⲞⲔ ⲚⲦⲞⲨϢⲰⲠⲒ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲈⲘⲎⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲞⲨⲚⲀⲨ ⲈⲠⲀⲰⲞⲨ ⲈⲦⲀⲔⲦⲎ ⲒϤ ⲚⲎⲒ ϪⲈ ⲀⲔⲘⲈⲚⲢⲒⲦ ϦⲀϪⲈⲚ ⲦⲔⲀⲦⲀⲂⲞⲖⲎ ⲘⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ.
25Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
25ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲠⲒⲐⲘⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈ ⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲤⲞⲨⲰⲚⲔ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲒⲤⲞⲨⲰⲚⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲒⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲀⲨⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈⲦⲀⲔⲦⲀⲞⲨⲞⲒ
26І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
26ⲞⲨⲞϨ ⲀⲒⲦⲀⲘⲰⲞⲨ ⲈⲠⲈⲔⲢⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲀⲦⲀⲘⲰⲞⲨ ϨⲒⲚⲀ ϮⲀⲄⲀⲠⲎ ⲈⲦⲀⲔⲘⲈⲚⲢⲒⲦ ⲚϦⲎⲦⲤ ⲚⲦⲈⲤϢⲰⲠⲒ ⲚϨⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ⲚϨⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ⲚϨⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.