Йоана 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Coptic New Testament (Bohairic)
1Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте.
1ⲘⲠⲈⲚⲐⲢⲈ ⲠⲈⲦⲈⲚϨⲎⲦ ϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ⲚⲀϨϮⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞⲒ ϨⲰ.
2В дому Отця мого осель багато. Коли б нї, сказав би вам: Ійду наготовити місце вам.
2ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲘⲘⲞⲚⲎ ϦⲈⲚⲠⲎⲒ ⲘⲠⲀⲒⲰⲦ ⲈⲚⲈⲘⲘⲞⲚ ⲚⲀⲒⲚⲀϪⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲠⲈ ϪⲈ ϮⲚⲀϢⲈ ⲚⲎⲒ ⲚⲦⲀⲤⲈⲂⲦⲈ ⲞⲨⲘⲀ ⲚⲰⲦⲈⲚ.
3І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.
3ⲞⲨⲞϨ ⲀⲒϢⲀⲚϢⲈ ⲚⲎⲒ ⲚⲦⲀⲤⲈⲂⲦⲈ ⲞⲨⲘⲀ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲠⲀⲖⲒⲚ ⲞⲚ ⲈⲒⲈⲒ ⲚⲦⲀⲈⲖ ⲐⲎⲚⲞⲨ ϨⲀⲢⲞⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲘⲪⲘⲀ ⲀⲚⲞⲔ ⲈϮϢⲞⲠ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ϨⲰⲦⲈⲚ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚϢⲰⲠⲒ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲈⲘⲎⲒ.
4А куди я йду, знаєте, й дорогу знаєте.
4ⲞⲨⲞϨ ⲪⲘⲀ ⲀⲚⲞⲔ ⲈϮⲚⲀϢⲈ ⲚⲎⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ⲘⲠⲒⲘⲰⲒⲦ.
5Каже Йому Тома: Господи, не знаємо, куди йдеш; і як можемо дорогу знати?
5ⲠⲈϪⲈ ⲐⲰⲘⲀⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲦⲈⲚⲈⲘⲒ ⲀⲚ ϪⲈ ⲀⲔⲚⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈⲐⲰⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲰⲤ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞⲚ ⲈⲤⲞⲨⲈⲚ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ.
6Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.
6ⲠⲈϪⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲚⲈⲘ ϮⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲰⲚϦ ⲘⲠⲀⲢⲈ ϨⲖⲒ Ⲓ- ϨⲀ ⲪⲒⲰⲦ ⲀϤϢⲦⲈⲘⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦ.
7Коли б знали мене, й Отця мого знали б; і від нинї знаєте Його, й видїли Його.
7ⲒⲤϪⲈ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲤⲞⲨⲰⲚⲦ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲈⲤⲞⲨⲈⲚ ⲠⲀⲔⲈⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲒⲤϪⲈⲚ ϮⲚⲞⲨ ⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ.
8Каже Йому Филип: Господи, покажи нам Отця, то й буде з нас.
8ⲠⲈϪⲈ ⲪⲒⲖⲒⲠⲠⲞⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲀⲦⲀⲘⲞⲚ ⲈⲪⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲔⲎⲚ ⲈⲢⲞⲚ.
9Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видїв мене, видїв Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
9ⲠⲈϪⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲤⲎⲞⲨ ⲦⲎⲢϤ ϮⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲔⲤⲞⲨⲰⲚⲦ ⲪⲒⲖⲒⲠⲠⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲒ ⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲪⲒⲰⲦ ⲠⲰⲤ ⲚⲐⲞⲔ ⲔϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲀⲦⲀⲘⲞⲚ ⲈⲪⲒⲰⲦ.
10Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
10ⲬⲚⲀϨϮ ⲀⲚ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϮϦⲈⲚ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲚϦⲎⲦ ⲚⲀⲒⲤⲀϪⲒ ⲈϮϪⲰ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲚⲀⲒⲤⲀϪⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲀⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦ ⲀⲖⲖⲀ ⲪⲒⲰⲦ ⲈⲦϢⲞⲠ ⲚϦⲎ ⲦⲚⲐⲞϤ ⲠⲈ ⲈⲦⲒⲢⲒ ⲚⲚⲈϤϨⲂⲎⲞⲨⲒ.
11Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж нї, задля дїл самих віруйте менї.
11ⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞⲒ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϮϦⲈⲚ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲚϦⲎⲦ ⲘⲘⲞⲚ ⲔⲀⲚ ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲒϨⲂⲎ ⲞⲨⲒ ⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞⲒ.
12Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, дїла, що я роблю, і він робити ме: й більше сього робити ме; бо я до Отця мого йду.
12ⲀⲘⲎⲚ ⲀⲘⲎⲚ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀϨϮ ⲈⲢⲞⲒ ⲚⲒϨⲂⲎⲞⲨⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲈϮⲢⲀ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈϤⲈⲀⲒⲦⲞⲨ ϨⲰϤ ⲞⲨⲞϨ ϨⲀⲚⲚⲒϢϮ ⲈⲚⲀⲒ ⲈϤⲈⲀⲒⲦⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϮⲚⲀϢⲈ ⲚⲎⲒ ϨⲀ ⲪⲒⲰⲦ
13І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Синї.
13ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲈⲢⲈⲦⲒⲚ ⲘⲘⲞϤ ϦⲈⲚⲠⲀⲢⲀⲚ ⲈⲒⲈⲀⲒϤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤϬⲒⲰⲞⲨ ⲚϪⲈⲪⲒⲰⲦ ϦⲈⲚⲠϢⲎⲢⲒ.
14Коли чого просити мете в імя моє, я зроблю.
14ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲈⲢⲈⲦⲒⲚ ⲘⲘⲞϤ ϦⲈⲚⲠⲀⲢⲀⲚ ⲪⲀⲒ ϮⲚⲀⲀⲒϤ.
15Коли любите мене, хоронїть заповідї мої.
15ⲈϢⲰⲠ ⲦⲈⲦⲈⲚⲘⲈⲒ ⲘⲘⲞⲒ ⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲀⲢⲈϨ ⲈⲚⲀⲈⲚⲦⲞⲖⲎ
16І я вблагаю Отця, і дасть вам иншого утїшителя, щоб пробував з вами по вік, —
16ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ⲈⲐⲚⲀϮϨⲞ ⲈⲪⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲈϮ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲘⲠⲀⲢⲀⲔⲖⲎⲦⲞⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤϢⲰⲠⲒ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ϢⲀ ⲈⲚⲈϨ
17Духа правди, котрого сьвіт не може прийняти; бо не видить Його, анї знає Його; ви ж знаєте Його, бо з вами пробуває і в вас буде.
17ⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲦⲈϮⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲈϢⲞⲠϤ ϪⲈ ϤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲀⲚ ⲞⲨⲆⲈ ϤⲤⲰⲞⲨⲚ ⲘⲘⲞϤ ⲀⲚ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲆⲈ ⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ⲘⲘⲞϤ ϪⲈ ⲀϤϢⲞⲠ ⲚⲈⲘⲰⲦⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲈϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ.
18Не зоставлю вас сиротами: прийду до вас.
18ⲚⲚⲀⲬⲀ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲞⲒ ⲚⲞⲢⲪⲀⲚⲞⲤ ϮⲚⲎⲞⲨ ϨⲀⲢⲰⲦⲈⲚ.
19Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете.
19ⲈⲦⲒ ⲔⲈⲔⲞⲨϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲚⲀⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲒ ⲀⲚ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲆⲈ ⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲒ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϮⲞⲚϦ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ϨⲰⲦⲈⲚ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲈⲰⲚϦ.
20Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в менї, а я в вас.
20ϦⲈⲚ ⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲈⲈⲘⲒ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ϮϦⲈⲚ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲚϨⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ.
21Хто має заповідї мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому.
21ⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲚⲀⲈⲚⲦⲞⲖⲎ ⲚⲦⲞⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲢⲈϨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲈⲐⲘⲈⲒ ⲘⲘⲞⲒ ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲐⲘⲈⲒ ⲘⲘⲞⲒ ⲈϤⲈⲘⲈⲚⲢⲒⲦϤ ⲚϪⲈⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ⲈⲒⲈⲘⲈⲚⲢⲒⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲒⲈⲞⲨⲞⲚϨⲦ ⲈⲢⲞϤ.
22Каже Йому Юда, не Іскариоцький: Господи, що воно єсть, що маєш нам обявитись, а не сьвітові?
22ⲠⲈϪⲈ ⲒⲞⲨⲆⲀⲤ ⲚⲀϤ ⲠⲒⲤⲔⲀⲢⲒⲰⲦⲎⲤ ⲀⲚ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲀϤϢⲰⲠⲒ ϪⲈ ⲬⲚⲀⲞⲨⲞⲚϨⲔ ⲈⲢⲞⲚ ⲀⲚⲞⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲚⲐⲞϤ ⲀⲚ
23Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо.
23ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲘⲈⲒ ⲘⲘⲞⲒ ⲈϤⲈⲀⲢⲈϨ ⲈⲠⲀⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲈⲘⲈⲚⲢⲒⲦϤ ⲚϪⲈⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲚⲈⲒ ϨⲀⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲚⲈⲐⲀⲘⲒⲞ ⲘⲠⲈⲚⲘⲀⲚϢⲰⲠⲒ ⲚϦⲎⲦϤ.
24Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.
24ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲚϤⲘⲈⲒ ⲘⲘⲞⲒ ⲀⲚ ϤⲚⲀⲀⲢⲈϨ ⲀⲚ ⲈⲚⲀⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲞϤ ⲪⲰⲒ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲀⲖⲖⲀ ⲪⲀ ⲪⲒⲰⲦ ⲠⲈ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲞⲨⲞⲒ.
25Се я глаголав вам, у вас пробуваючи.
25ⲚⲀⲒ ⲆⲈ ⲀⲒϪⲞⲦⲞⲨ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈⲒϢⲞⲠ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ.
26Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадає вам усе, що я глаголав вам.
26ⲈϢⲰⲠ ⲆⲈ ⲀϤϢⲀⲚⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲠⲀⲢⲀⲔⲖⲎ ⲦⲞⲤ ⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲐⲞⲨⲀⲂ ⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲪⲒⲰⲦ ⲚⲀⲞⲨⲞⲢⲠϤ ϦⲈⲚⲠⲀⲢⲀⲚ ⲚⲐⲞϤ ⲈⲐⲚⲀⲦⲤⲀⲂⲈ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀϮ ⲘⲪⲘⲈⲨⲒ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲀⲒϪⲞⲦⲞⲨ ⲚⲰⲦⲈⲚ.
27Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.
27ϮⲚⲀⲬⲰ ⲚⲦⲀϨⲒⲢⲎⲚⲎ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲦⲀϨⲒⲢⲎ ⲚⲎ ⲀⲚⲞⲔ ϮⲚⲀⲦⲎⲒⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲀⲚ ⲈⲦⲈ ⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ϮⲘⲘⲞⲤ ⲈϮⲚⲀϮ ⲘⲠⲈⲚⲐⲢⲈϤϢⲐⲞⲢⲦⲈⲢ ⲚϪⲈⲠⲈⲦⲈⲚϨⲎⲦ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲈⲢⲈⲢϢⲖⲀϨ ⲚϨⲎⲦ.
28Ви чули, що я глаголав вам: Ійду, й прийду до вас. Коли б любили мене, зрадїли б, що я сказав: Ійду до Отця; бо Отець мій більший мене.
28ⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲀⲒϪⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ϮⲚⲀϢⲈ ⲚⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲎⲞⲨ ϨⲀⲢⲰⲦⲈⲚ ⲈⲚⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲘⲈⲒ ⲘⲘⲞⲒ ⲚⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲢⲀϢⲒ ⲠⲈ ϪⲈ ϮⲚⲀϢⲈ ⲚⲎⲒ ϨⲀ ⲪⲒⲰⲦ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲈⲢⲞⲒ ⲠⲈ.
29І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.
29ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲞⲨ ⲀⲒϪⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲘⲠⲀⲦⲈⲤϢⲰⲠⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲀⲤϢⲀⲚϢⲰⲠⲒ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀϨϮ.
30Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.
30ⲚϮⲚⲀϪⲈ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲤⲀϪⲒ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲀⲚ ϪⲈ ϤⲚⲎⲞⲨ ⲄⲀⲢ ⲚϪⲈⲠⲀⲢⲬⲰⲚ ⲚⲦⲈⲠⲀⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲘⲞⲚ ϨⲖⲒ ⲚⲦⲀϤ ⲚϦⲎⲦ.
31Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходїмо з відсїля.
31ⲀⲖⲖⲀ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲈⲘⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ϪⲈ ϮⲈⲢⲀⲄⲀⲠⲀⲚ ⲘⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀϤϨⲞⲚϨⲈⲚ ⲚⲎⲒ ⲚϪⲈⲠⲀⲒⲰⲦ ϮⲒⲢⲒ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲘⲀⲢⲞⲚ ⲈⲂⲞⲖ ⲦⲀⲒ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.