Йоана 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.
1Еу сунт адевэрата Вицэ ши Татэл Меу есте Виерул.
2Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.
2Пе орьчемлэдицэ каре есте ын Мине ши н-адуче род, Ел о тае, ши пе орьче млэдицэ каре адуче род, о курэцеште, ка сэ адукэ ши май мулт род.
3Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.
3Акум войсунтець кураць дин причина Кувынтулуй пе каре ви л-ам спус.
4Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградинї, так анї ви, коли в менї не будете пробувати.
4Рэмынецьын Мине, ши Еу вой рэмыне ын вой. Дупэ кум млэдица ну поате адуче род де ла сине, дакэ ну рэмыне ын вицэ, тот аша нич вой ну путець адуче род дакэ ну рэмынець ын Мине.
5Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.
5Еу сунт Вица, вой сунтець млэдицеле. Чине рэмыне ын Мине ши ын чине рэмын Еу адуче мулт род, кэч, деспэрциць де Мине, ну путець фаче нимик.
6Коли хто не пробуває в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.
6Дакэ ну рэмыне чинева ын Мине, естеарункат афарэ, ка млэдица неродитоаре, ши се усукэ, апой млэдицеле ускате сунт стрынсе, арункате ын фок ши ард.
7Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
7Дакэ рэмынець ын Мине ши дакэ рэмын ын вой кувинтеле Меле, черець орьчевець вря ши ви се ва да.
8У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.
8Дакэ адучець мулт род, прин ачастаТатэл Меу ва фи прослэвит ши войвець фи астфел ученичий Мей.
9Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.
9Кум М-а юбит пе Мине Татэл, аша в-ам юбит ши Еу пе вой. Рэмынець ын драгостя Мя.
10Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
10Дакэпэзиць порунчиле Меле, вець рэмыне ын драгостя Мя, дупэ кум ши Еу ам пэзит порунчиле Татэлуй Меу ши рэмын ын драгостя Луй.
11Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.
11В-ам спус ачесте лукрурь пентру ка букурия Мя сэ рэмынэ ын вой ши букуриявоастрэ сэ фие деплинэ.
12Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
12Ачаста есте порунка Мя: Сэ вэ юбиць уний пе алций кум в-ам юбит Еу.
13Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.
13Ну есте маймаре драгосте декыт сэ-шь дя чинева вяца пентру приетений сэй.
14Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.
14Вой сунтець приетений Мей, дакэ фачецьче вэ порунческ Еу.
15Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.
15Ну вэ май нумеск робь, пентру кэ робул ну штие че фаче стэпынул сэу, чи в-ам нумит приетень, пентру кэв-ам фэкут куноскут тот че ам аузит де ла Татэл Меу.
16Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.
16Нувой М-аць алес пе Мине, чи Еу в-ам алес пе вой ши в-амрындуит сэ мерӂець ши сэ адучець род, ши родул востру сэ рэмынэ, пентру ка орьчевець чере де ла Татэл, ын Нумеле Меу, сэ вэ дя.
17Се заповідую вам, щоб любили один одного.
17Вэ порунческачесте лукрурь, ка сэ вэ юбиць уний пе алций.
18Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидїв.
18Дакэ вэ урэште лумя, штиць кэ пе Мине М-а урыт ынаинтя воастрэ.
19Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.
19Дакэаць фи дин луме, лумя ар юби че есте ал ей, дар, пентру кэну сунтець дин луме ши пентру кэ Еу в-ам алес дин мижлокул лумий, де ачея вэ урэште лумя.
20Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.
20Адучеци-вэ аминте де ворба пе каре в-ам спус-о: ‘Робулну есте май маре декыт стэпынул сэу.’ ДакэМ-ау пригонит пе Мине, ши пе вой вэ вор пригони; дакэ ау пэзит кувынтул Меу, ши пе ал востру ыл вор пэзи.
21Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.
21Дарвэ вор фаче тоате ачесте лукрурь пентру Нумеле Меу, пентру кэ ей ну куноск пе Чел че М-а тримис.
22Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.
22Дакэн-аш фи венит ши ну ле-аш фи ворбит, н-ар авя пэкат, даракум н-ау ничо дезвиновэцире пентру пэкатул лор.
23Хто мене ненавидить, і Отця мого ненавидить.
23ЧинеМэ урэште пе Мине урэште ши пе Татэл Меу.
24Коли б дїл не зробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же видїли й зненавидїли мене і Отця мого.
24Дакэ н-аш фи фэкут ынтре ей лукрэрьпе каре нимень алтул ну ле-а фэкут, н-ар авя пэкат; дар акум ле-ау ши вэзут ши М-ау урыт ши пе Мине, ши пе Татэл Меу.
25Та щоб справдилось слово, написане в законї їх: Що зненавидїли мене дармо.
25Дар лукрул ачеста с-а ынтымплат ка сэ се ымплиняскэ ворба скрисэ ын Леӂя лор: ‘М-ауурыт фэрэ темей.’
26Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди, що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
26Кындва вени Мынгыеторул, пе каре-Л вой тримите де ла Татэл, адикэ Духул адевэрулуй, каре пурчеде де ла Татэл, Елва мэртуриси деспре Мине.
27І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.
27Ши войде асеменя вець мэртуриси, пентру кэ ацьфост ку Мине де ла ынчепут.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.