Йоана 15

1Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.

2Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.

3Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.

4Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградинї, так анї ви, коли в менї не будете пробувати.

5Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.

6Коли хто не пробуває в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.

7Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.

8У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.

9Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.

10Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.

11Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.

12Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.

13Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.

14Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.

15Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.

16Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.

17Се заповідую вам, щоб любили один одного.

18Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидїв.

19Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.

20Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.

21Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.

22Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.

23Хто мене ненавидить, і Отця мого ненавидить.

24Коли б дїл не зробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же видїли й зненавидїли мене і Отця мого.

25Та щоб справдилось слово, написане в законї їх: Що зненавидїли мене дармо.

26Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди, що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.

27І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.