Йоана 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слїпого зроду.
1И пролазећи виде човека слепог од рођења.
2І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
2И запиташе Га ученици Његови говорећи: Рави! Ко сагреши, или овај или родитељи његови, те се роди слеп?
3Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
3Исус одговори: Ни он сагреши ни родитељи његови, него да се јаве дела Божија на њему.
4Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
4Мени ваља радити дела Оног који ме посла док је дан: доћи ће ноћ кад нико не може радити.
5Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
5Док сам на свету видело сам свету.
6Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
6Рекавши ово пљуну на земљу и начини као од пљувачке, и помаза калом очи слепоме,
7і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
7и рече: Иди умиј се у бањи силоамској (које значи послан). Отиде, дакле, и уми се, и дође гледајући.
8Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
8А суседи и који га беху видели пре да беше слеп говораху: Није ли ово онај што сеђаше и прошаше?
9Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
9Једни говораху: Он је; а други: Налик је на њ. А он говораше: Ја сам.
10Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
10Тада му говораху: Како ти се отворише очи?
11Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
11Он одговори и рече: Човек који се зове Исус начини као, и помаза очи моје, и рече ми: Иди у бању силоамску и умиј се. А кад отидох и умих се, прогледах.
12Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
12Тада му рекоше: Где је он? Рече: Не знам.
13Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
13Тада га поведоше к фарисејима, оног што беше некад слеп.
14Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
14А беше субота кад начини Исус као и отвори му очи.
15Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
15Тада га опет питаху и фарисеји како прогледа. А он им рече: Као метну ми на очи, и умих се и видим.
16Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
16Тада говораху неки од фарисеја: Није овај човек од Бога јер не светкује суботе. Други говораху: Како може човек грешан таква чудеса чинити? И поста распра међу њима.
17Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
17Рекоше, дакле, опет слепцу: Шта кажеш ти за њега што ти отвори очи твоје? А он рече: Пророк је.
18Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
18Тада Јевреји не вероваше за њега да беше слеп и прогледа, док не дозваше родитеље оног што је прогледао,
19І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
19и запиташе их говорећи: Је ли ово ваш син за кога ви говорите да се роди слеп? Како, дакле, сад види?
20Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
20А родитељи његови одговорише им и рекоше: Знамо да је ово син наш и да се роди слеп,
21як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
21а како сад види не знамо: или ко му отвори очи ми не знамо; он је велики, питајте њега, нека сам каже за себе.
22Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
22Ово рекоше родитељи његови, јер се бојаху Јевреја; јер се Јевреји беху договорили да буде искључен из зборнице ко Га призна за Христа.
23Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
23Зато рекоше родитељи његови: Он је велики, питајте њега.
24Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
24Тада, по други пут дозваше човека који је био слеп и рекоше му: Дај Богу славу; ми знамо да је човек овај грешан.
25Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
25А он одговори и рече: Је ли грешан не знам; само знам да ја бејах слеп, а сад видим.
26Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
26Тада му опет рекоше: Шта ти учини, како отвори очи твоје?
27Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
27Одговори им: Ја вам већ казах, и не слушасте; шта ћете опет слушати? Већ ако и ви хоћете ученици његови да будете?
28Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
28А они га укорише, и рекоше му: Ти си ученик његов, а ми смо ученици Мојсијеви.
29Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
29Ми знамо да с Мојсијем говори Бог; а овог не знамо откуда је.
30Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
30А човек одговори и рече им: То и јесте за чудо што ви не знате откуд је, а Он отвори очи моје.
31Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
31А знамо да Бог не слуша грешника; него ако ко поштује Бога и вољу Његову твори, оног слуша.
32Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
32Откако је света није чувено да ко отвори очи рођеном слепцу.
33Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
33Кад Он не би био од Бога не би могао ништа чинити.
34Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
34Одговорише и рекоше му: Ти си се родио сав у гресима, па зар ти нас да учиш? И истераше га напоље.
35Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
35Исус чу да га истераше напоље; и нашавши га рече му: Верујеш ли ти Сина Божијег?
36Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
36Он одговори и рече: Ко је, Господе, да Га верујем?
37Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
37А Исус му рече: И видео си га, и који говори с тобом он је.
38Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
38А он рече: Верујем Господе! И поклони Му се.
39І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
39И рече Исус: Ја дођох на суд на овај свет, да виде који не виде, и који виде да постану слепи.
40І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
40И чуше ово неки од фарисеја који беху с Њим, и рекоше Му: Еда ли смо ми слепи?
41Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.
41Рече им Исус: Када бисте били слепи не бисте имали греха, а сад говорите да видите, тако ваш грех остаје.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.