Йоана 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слїпого зроду.
1And Jesus passing by, saw a man, who was blind from his birth:
2І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
2And his disciples asked him: Rabbi, who hath sinned, this man, or his parents, that he should be born blind?
3Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
3Jesus answered: Neither hath this man sinned, nor his parents; but that the works of God should be made manifest in him.
4Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
4I must work the works of him that sent me, whilst it is day: the night cometh, when no man can work.
5Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
5As long as I am in the world, I am the light of the world.
6Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
6When he had said these things, he spat on the ground, and made clay of the spittle, and spread the clay on his eyes,
7і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
7And said to him: Go, wash in the pool of Siloe, which is interpreted, Sent. He went therefore, and washed, and he came seeing.
8Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
8The neighbours therefore, and they who had seen him before that he was a beggar, said: Is not this he that sat and begged? Some said: This is he.
9Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
9But others said: No, but he is like him. But he said: I am he.
10Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
10They said therefore to him: How were thy eyes opened?
11Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
11He answered: That man that is called Jesus made clay, and anointed my eyes, and said to me: Go to the pool of Siloe, and wash. And I went, I washed, and I see.
12Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
12And they said to him: Where is he? He saith: I know not.
13Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
13They bring him that had been blind to the Pharisees.
14Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
14Now it was the sabbath, when Jesus made the clay, and opened his eyes.
15Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
15Again therefore the Pharisees asked him, how he had received his sight. But he said to them: He put clay upon my eyes, and I washed, and I see.
16Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
16Some therefore of the Pharisees said: This man is not of God, who keepeth not the sabbath. But others said: How can a man that is a sinner do such miracles? And there was a division among them.
17Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
17They say therefore to the blind man again: What sayest thou of him that hath opened they eyes? And he said: He is a prophet.
18Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
18The Jews then did not believe concerning him, that he had been blind, and had received his sight, until they called the parents of him that had received his sight,
19І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
19And asked them, saying: Is this your son, who you say was born blind? How then doth he now see?
20Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
20His parents answered them, and said: We know that this is our son, and that he was born blind:
21як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
21But how he now seeth, we know not; or who hath opened his eyes, we know not: ask himself: he is of age, let him speak for himself.
22Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
22These things his parents said, because they feared the Jews: for the Jews had already agreed among themselves, that if any man should confess him to be Christ, he should be put out of the synagogue.
23Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
23Therefore did his parents say: He is of age, ask himself.
24Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
24They therefore called the man again that had been blind, and said to him: Give glory to God. We know that this man is a sinner.
25Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
25He said therefore to them: If he be a sinner, I know not: one thing I know, that whereas I was blind, now I see.
26Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
26They said then to him: What did he to thee? How did he open thy eyes?
27Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
27He answered them: I have told you already, and you have heard: why would you hear it again? will you also become his disciples?
28Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
28They reviled him therefore, and said: Be thou his disciple; but we are the disciples of Moses.
29Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
29We know that God spoke to Moses: but as to this man, we know not from whence he is.
30Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
30The man answered, and said to them: Why, herein is a wonderful thing, that you know not from whence he is, and he hath opened my eyes.
31Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
31Now we know that God doth not hear sinners: but if a man be a server of God, and doth his will, him he heareth.
32Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
32From the beginning of the world it hath not been heard, that any man hath opened the eyes of one born blind.
33Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
33Unless this man were of God, he could not do any thing.
34Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
34They answered, and said to him: Thou wast wholly born in sins, and dost thou teach us? And they cast him out.
35Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
35Jesus heard that they had cast him out: and when he had found him, he said to him: Dost thou believe in the Son of God?
36Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
36He answered, and said: Who is he, Lord, that I may believe in him?
37Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
37And Jesus said to him: Thou hast both seen him; and it is he that talketh with thee.
38Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
38And he said: I believe, Lord. And falling down, he adored him.
39І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
39And Jesus said: For judgment I am come into this world; that they who see not, may see; and they who see, may become blind.
40І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
40And some of the Pharisees, who were with him, heard: and they said unto him: Are we also blind?
41Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.
41Jesus said to them: If you were blind, you should not have sin: but now you say: We see. Your sin remaineth.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.