Йоана 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
1After these things was a festival day of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
2У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
2Now there is at Jerusalem a pond, called Probatica, which in Hebrew is named Bethsaida, having five porches.
3В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
3In these lay a great multitude of sick, of blind, of lame, of withered; waiting for the moving of the water.
4Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
4And an angel of the Lord descended at certain times into the pond; and the water was moved. And he that went down first into the pond after the motion of the water, was made whole, of whatsoever infirmity he lay under.
5Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
5And there was a certain man there, that had been eight and thirty years under his infirmity.
6Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
6Him when Jesus had seen lying, and knew that he had been now a long time, he saith to him: Wilt thou be made whole?
7Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
7The infirm man answered him: Sir, I have no man, when the water is troubled, to put me into the pond. For whilst I am coming, another goeth down before me.
8Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
8Jesus saith to him: Arise, take up thy bed, and walk.
9І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
9And immediately the man was made whole: and he took up his bed, and walked. And it was the sabbath that day.
10І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
10The Jews therefore said to him that was healed: It is the sabbath; it is not lawful for thee to take up thy bed.
11Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
11He answered them: He that made me whole, he said to me, Take up thy bed, and walk.
12Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
12They asked him therefore: Who is that man who said to thee, Take up thy bed, and walk?
13Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
13But he who was healed, knew not who it was; for Jesus went aside from the multitude standing in the place.
14Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
14Afterwards, Jesus findeth him in the temple, and saith to him: Behold thou art made whole: sin no more, lest some worse thing happen to thee.
15Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
15The man went his way, and told the Jews, that it was Jesus who had made him whole.
16За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
16Therefore did the Jews persecute Jesus, because he did these things on the sabbath.
17Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
17But Jesus answered them: My Father worketh until now; and I work.
18За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
18Hereupon therefore the Jews sought the more to kill him, because he did not only break the sabbath, but also said God was his Father, making himself equal to God.
19Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
19Then Jesus answered, and said to them: Amen, amen, I say unto you, the Son cannot do any thing of himself, but what he seeth the Father doing: for what things soever he doth, these the Son also doth in like manner.
20Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
20For the Father loveth the Son, and sheweth him all things which himself doth: and greater works than these will he shew him, that you may wonder.
21Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
21For as the Father raiseth up the dead, and giveth life: so the Son also giveth life to whom he will.
22Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
22For neither doth the Father judge any man, but hath given all judgment to the Son.
23щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
23That all men may honour the Son, as they honour the Father. He who honoureth not the Son, honoureth not the Father, who hath sent him.
24Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
24Amen, amen I say unto you, that he who heareth my word, and believeth him that sent me, hath life everlasting; and cometh not into judgment, but is passed from death to life.
25Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
25Amen, amen I say unto you, that the hour cometh, and now is, when the dead shall hear the voice of the Son of God, and they that hear shall live.
26Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
26For as the Father hath life in himself, so he hath given the Son also to have life in himself:
27і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
27And he hath given him power to do judgment, because he is the Son of man.
28Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
28Wonder not at this; for the hour cometh, wherein all that are in the graves shall hear the voice of the Son of God.
29і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
29And they that have done good things, shall come forth unto the resurrection of life; but they that have done evil, unto the resurrection of judgment.
30Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
30I cannot of myself do any thing. As I hear, so I judge: and my judgment is just; because I seek not my own will, but the will of him that sent me.
31Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
31If I bear witness of myself, my witness is not true.
32Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
32There is another that beareth witness of me; and I know that the witness which he witnesseth of me is true.
33Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
33You sent to John, and he gave testimony to the truth.
34Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
34But I receive not testimony from man: but I say these things, that you may be saved.
35Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
35He was a burning and a shining light: and you were willing for a time to rejoice in his light.
36Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
36But I have a greater testimony than that of John: for the works which the Father hath given me to perfect; the works themselves, which I do, give testimony of me, that the Father hath sent me.
37І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
37And the Father himself who hath sent me, hath given testimony of me: neither have you heard his voice at any time, nor seen his shape.
38і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
38And you have not his word abiding in you: for whom he hath sent, him you believe not.
39Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
39Search the scriptures, for you think in them to have life everlasting; and the same are they that give testimony of me.
40Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
40And you will not come to me that you may have life.
41Чести від людей не приймаю.
41I receive glory not from men.
42Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
42But I know you, that you have not the love of God in you.
43Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
43I am come in the name of my Father, and you receive me not: if another shall come in his own name, him you will receive.
44Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
44How can you believe, who receive glory one from another: and the glory which is from God alone, you do not seek?
45Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
45Think not that I will accuse you to the Father. There is one that accuseth you, Moses, in whom you trust.
46Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
46For if you did believe Moses, you would perhaps believe me also; for he wrote of me.
47Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
47But if you do not believe his writings, how will you believe my words?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.